Аркози

Арко́зи (фр. arkose, від грец. άρχαῖος — первісний) — уламкова грубозерниста гірська порода, яка складається із зерен кварцу, ортоклазу (не менш як 25 %) та слюди піскового розміру та цементу.

Зміст

1 Характеристика
2 Історична довідка
3 Різновиди
4 Аркози в Україні
5 Література
6 Автор ВУЕ

Характеристика

Забарвлені у світло-коричневі, червонуваті або сірі кольори. Інколи трапляються уламки вивержених порід. Утворюється під час руйнування гранітів і гнейсів. Характерні для холодного клімату (інколи й аридного) рівнинних областей, у гумідних умовах утворюються за сильно розчленованого рельєфу (швидке руйнування) і погано розвиненої кори вивітрювання. Представлені переважно пісковиками та гравелітами, зазвичай невідсортованими, з кутастими зернами.

Сировина для добування щебеню.

Історична довідка

Прототип породи, виявленої у мезозойських (див. Мезозой) відкладах, що оточують Центральний масив Франції (Овернь), описано П. Л. А. Кордьє (1777–1861; Франція). Від 1823 термін почав використовувати мінералог А. Броньяр (1770–1847; Франція) для того самого регіону в стратиграфічному (див. Стратиграфія) сенсі для опису грубозернистих кварцових пісковиків, збагачених польовим шпатом. Натепер стратиграфічне значення терміна втрачено й збережено лише мінеральний його зміст. Окрім того, цей термін має генетичний зміст: аркози — груба польовошпатна порода, утворена внаслідок відкладання піску у водному середовищі.

Аркозами також називають пісковики, які утворилися в результаті ерозії та річкового транспортування. Потужність аркозів у геосинклінальних (див. Геосинкліналь) областях може бути значною. На платформах аркози мають малу потужність та трапляються рідко, переважно в базальних горизонтах комплексів, що залягають трансгресивно (див. Трансгресія).

Різновиди

Геологом Ф. Дж. Петтіджоном (1904–1999; США) 1949, 1957 виокремлено різновиди аркозних пісковиків: базальні та пластові.

Базальні залягають на гранітах або гранітовмісних конгломератах і мало відрізняються від жорстви граніту; складаються з гострокутних або слабко обкатаних уламків.

Пластові перешаровані з конгломератами та іншими уламковими породами. Аркози цього типу мають кращу обкатаність зерен, сягають значної потужності та широко поширені у світі.

Аркози в Україні

В Україні відслонення аркозних пісковиків відомі в каньойоноподібній долині р. Дністра та його глибоко врізаних лівих приток, на правому березі р. Інгульця (урочище «Білі скелі»), у м. Кривому Розі (відслонення поблизу Південного гірничозбагачувального комбінату), Закарпатті тощо.

Література

Pettijohn F. J. Sand and Sandstone. 2nd ed. New York : Springer-Verlag, 1987. 547 р.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Maresch W., Schertl H., Medenbach O. Gesteine — Systematik, Bestimmung, Entstehung. 3 aufl. Stuttgart : Schweizerbart, 2016. 368 p.