Антіопа

Тесей обіймає Антіопу, 5 ст. до н.е. Археологічний музей м. Еретрії, Греція

Антіо́па (грец. Αντιоπη) — поширене в грецьких міфах ім’я.

Характеристика

1) Донька фіванського царя Ніктея та Поліксо в Беотії (за Гомером — донька річкового бога Асопа). За Павсанієм, уславилась серед еллінів своєю вродою. Коханка бога-громівника Зевса, який спокусив Антіопу у подобі сатира (цей мотив співвідносить її з менадами). Завагітнівши, утекла від гніву батька до Сикіона й стала дружиною царя Епопея. Ніктей, помираючи, доручив своєму братові Ліку повернути Антіопу до м. Фів. Лік вирушив на Сикіон, убив Епопея й забрав Антіопу. Дорогою біля підніжжя г. Кіферон [за ін. версіями — в містечку Елевтерах у Беотії (Павсаній), у Гірії (Гесіод) чи в м. Гісіях (Еврипід)] Антіопа народила двох синів — близнюків Амфіона й Зета. Лік покинув їх напризволяще. Зевс узяв дітей під свій захист та послав до них пастуха, який знайшов хлопчиків у печері та виховав як рідних дітей. Лік і його дружина Дірка збиткувалися з Антіопи упродовж років. Полонянці вдалося втекти та знайти своїх синів. За Аполлодором, дізнавшись про страждання матері, Амфіон й Зет вирушили на м. Фіви, скинули Ліка, а Дірку прив’язали до хвоста дикого бика, який волочив її до загибелі. За версією Гігіна, Дірка наздогнала Антіопу й сама доручила Амфіону та Зету стратити біглянку ганебною смертю. Тоді пастух відкрив хлопцям таємницю їхнього народження; вони помстилися за матір і прив’язали Дірку до рогів дикого бика. З тіла, кинутого до джерела, потекла р. Дірка (притока р. Ісмену). Згодом із волі Діоніса Антіопа у покарання за смерть Дірки збожеволіла. Її зцілив цар Фокіди Фок, з яким жінка дожила свого віку. Фок та Антіопа поховані в одній гробниці в м. Титореї. За провісництвом оракула, земля з могил Антіопи та її синів магічно впливає на родючість: зібрана докупи, спричинює зростання родючості у Фокіді й зменшення — у м. Фівах. Тому фокідяни прагнули викрасти землю з могили синів Антіопи (яку у м. Фівах ретельно охороняли) та перенести її на місце поховання Антіопи й Фока.

Міф про Антіопу ліг в основу однойменної трагедії Евріпіда (зберіглася лише фрагментарно). Їй присвячені також однойменні трагедії Лівія Андроніка, Пакувія та комедія Евбула. Антіопа як коханка Зевса є персонажем скульптурної групи «Фарнезький бик» Аполлонія і Тавриска. До теми цього міфу зверталися художники й скульптори Середньовіччя та Нового часу [«Юпітер і Антіопа» А. Ватто; «Сон Антіопи» Корреджо; «Зевс і Антіопа» Рембрандта; «Антіопа» і «Фарнезький бик» А. Сузині (1558–1624; Італія); «Юпітер і Антіопа» Тиціана тощо].

2) Амазонка, донька бога війни Ареса (Арея) та Отрери, сестра Іпполіти (інколи з нею ототожнена, в ін. варіантах — подруга). При облозі столиці амазонок м. Феміскіри взята Гераклом у полон. Подарована за хоробрість афінському царевичу Тесею. За Агієм Трезенським, саме Антіопа закохалася в Тесея і віддала йому чарівний пояс-оберіг цариці амазонок Іпполіти. Внаслідок цього воїтельки зазнали поразки. За ін. версіями, викрадена особисто Тесеєм під час його перебування у країні амазонок. Саме Антіопа зустріла його з вітальними дарами. Один із супутників Тесея, Солоент, закохався в Антіопу. Красуня відкинула залицяння афінянина, через що той кинувся в р. Фермодонт і потонув. За однією з версій, народила від Тесея сина Іпполіта.

Сюжет смерті Антіопи має багато варіантів. За найпоширенішим, загинула під м. Афінами в бою проти колишніх посестер, які прибули рятувати її з полону Тесея (за ін. версією, саме завдяки її посередництву було досягнуто перемир’я). В інших переказах: убита Гераклом при нападі на м. Афіни; убита Пенфесилеєю на весіллі Тесея і Федри; загинула від руки самого Тесея. Надгробний пам’ятник Антіопі знаходиться біля храму Геї Олімпійської в м. Афінах. Зображення дружини Тесея збереглися на 10-ти вазах та кількох копіях давньогрецьких скульптур. Її ім’я викарбуване на композиції художниці та письменниці Джуді Чикаго (нар. 1939; США) «Поверх спадку» (англ. Heritage Floor), присвяченій 999 найвидатнішим міфічним та історичним жінкам. Згадується також у поемі Дж. Боккаччо «Тезеїда» («Teseida»; бл. 1339–1341).

3) Дружина македонського царя Пієра, який своїм 9-ти дочкам дав імена муз. За Овідієм, дівчата вирішили перевершити муз у співі, однак програли змагання. За зухвальство були покарані й перетворені богами на сорок. За Антоніном Лібералом, змагання з музами відбувалося на г. Геліконі й пієрид було перетворено на різних пташок емафід: драконтиду, зеленого дятла, зеленушку, качку, кенхриду, крутиголовку, пірникозу велику, сороку та щиглика.

Додатково

На честь Антіопи (невідомо, якої саме) названо відкритий в 1866 астероїд (90) Антіопа.

Література

  1. Цицерон Марк Туллий. Философские трактаты. Москва : Наука, 1985. 384 с.
  2. Міфи давньої Греції. Київ : Країна мрій, 2009. 382 с.
  3. Кун М. А. Легенди і міфи стародавньої Греції / Пер.з рос. Київ : Академія, 2010. 448 с.
  4. Ротери Г. К., Беннет Ф. М. Золотой век амазонок / Пер. с англ. Москва : Вече, 2016. 288 с.
  5. Johnson M. The Truth about the Amazons — the Real Wonder Women // The Conversation. 2017. URL: https://theconversation.com/the-truth-about-the-amazons-the-real-wonder-women-78248
  6. Сединина-Барковская Ю. А. Амазонки: от истребительниц мужей до защитниц человечества (трансформация образа амазонки в современной культуре) // Женщины-ученые Беларуси и Казахстана. Минск : РИВШ, 2018. С. 74–76.

Автор ВУЕ

О. В. Наумовська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Наумовська О. В. Антіопа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антіопа (дата звернення: 14.05.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.05.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ