Антропологічна криза

Антропологічна криза — художнє втілення

Антропологí́чна кри́за — спричинена техногенними факторами сучасної цивілізації ситуація радикальних викликів, які негативно впливають на особистісний та соціальний потенціал людини.

Загальна характеристика

Нові можливості (матеріальні, освітні, професійні, інформаційні тощо), відкриті науково-технічним прогресом, досягнутий рівень комфорту й задоволення різноманітних потреб, кількісне зростання людства і середньої тривалості життя та ін. здобутки технологічної цивілізації виявили і свій зворотний бік. Людина стала її «заручником»: людське тіло, бажання, потреби, інтереси, світогляд формуються техно- й інформаційною сферами, радикально змінилися традиційні способи виробництва, взаємодії, спілкування, соціалізації, саме середовище існування.

Термін «антропологічна криза» вживається на позначення цілого комплексу негативних тенденцій сучасного суспільства, які посилюють залежність людини від створеного нею самою штучного світу, технічних систем життєзабезпечення, сучасних технологій. Серед них:

  • погіршення біологічних показників організму людини і психосоматичні розлади (падіння імунітету, спротиву інфекціям; послаблення зору і слуху; стреси, емоційна нестабільність, поширення синдрому хронічної втоми, депресії та безсоння; наростання серцево-судинних та онкологічних захворювань, алергії, психічних і генетичних хвороб);
  • зміна тілесності в бік її технологізації, штучного удосконалення і підтримування;
  • техносферний спосіб існування (можливість для «сучасної людини» жити тільки у техногенних умовах, коли потреби, запити, інтереси можуть задовольнити, а життя і здоров’я — підтримати, тільки промислова, соціальна, інформаційна інфраструктура);
  • інформаційно-технологічна маніпуляція масовою свідомістю, формування уніфікованих потреб, ідеалів, переконань, сучасної міфології;
  • превалювання споживацької орієнтації та надвитрачання ресурсів, стандартизація товарів і послуг;
  • поширення прагматично-орієнтованих світоглядних цінностей і збідніння духовних потреб;
  • соціальна непевність і нестабільність, швидке знецінення набутих знань і умінь, спричинені темпами осучаснення технологій, які перевищують можливості людини їх опанувати;
  • глибока криза традиційної культури, девальвація досвіду поколінь, успадкованих моральних і культурних норм;
  • послаблення емоційних зв’язків між людьми (які витіснені іншими формами спілкування — діловими, дистанційними);
  • нездатність контролювати довгостроковий вплив технологічних інновацій на природу, суспільство, культуру, побут тощо.

У широкому розумінні антропологічна криза — проблематичність людського буття у глобальному світі, інтенсивна зміна умов і способів життєдіяльності людини, яка випереджає їх розуміння й осмислення, разюче відставання соціокультурного прогресу від технологічного.

Нові етичні парадигми

Антропологічна криза актуалізує дослідження цивілізаційного тиску на біологічну основу самої людини в умовах науково-технічного поступу, який здатен піддати незворотним впливам фізіологію, генетику, психіку й психологію людини, втручатися в тілесний та екзистенційний досвід.

Антропологічна криза демонструє тенденцію до трансформації антропоцентризму під впливом глобальних, насамперед екологічних проблем. Це призводить до теоретичного поширення сфери «людського» на живу природу, яка має стати рівноцінним людині суб’єктом взаємодії. Як наслідок, формуються нові етичні парадигми: по-перше, розробляється екологічна етика з так званими онтологічними імперативами, що враховують позицію майбутніх поколінь; по-друге, етика тварин, орієнтована на права ін. видів живих істот, які піддаються людській дискримінації (спесишизм). Подолання антропологічної кризи потребує зміни культурної соціосфери, світоглядного зсуву, «гуманітарної революції».

Література

  1. Вирильо П. Машина зрения / Пер. с фр. А. В. Шестакова. Санкт-Петербург : Наука, 2004. 140 с.
  2. Майер-Абіх К. М. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту / Пер. з нім. А. Єрмоленка. Київ : Лібра, 2004. 196 с.
  3. Rowlands M. Animal Rights: Moral Theory and Practice. New York : Palgrave Macmillan, 2009. 244 р.
  4. Waldenfels B. Ortsverschiebungen, Zeitverschiebungen. Modi leibhaftiger Erfahrung. Frankfurt am Main : Suhrkamp Verlag, 2009. 257 p.
  5. Філяніна Н. М. Екологічна естетика. Осягнення екологічних криз в антропологічному вимірі // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Філософія. 2014. № 43. С. 189–202.
  6. Дольская О. А., Голозубов А. В., Городыская О. Н. Человек в современном мире: на пути к новой парадигме образования. Харьков : Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт», 2016. 216 с.
  7. Кальницький Е. А. Екзистенційні засади антропологічної кризи // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2016. Вип. 2 (29). С. 166–173.
  8. Городиська О. М. Масова людина та проблема психагогіки в умовах поглиблювання антропологічної кризи // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2018. Вип. 3 (38). С. 144–154.

Автор ВУЕ

В. В. Приходько


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Приходько В. В. Антропологічна криза // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропологічна криза (дата звернення: 2.06.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.05.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ