Антропоцентризм

Антропоцентри́зм (від грец. άνθρωπος — людина і лат. centrum — центр) — філософський погляд і світоглядна парадигма, згідно з якою центром Всесвіту є людина.

Термін «антропоцентризм» увійшов до активного вжитку з 2-ї половини 20 ст., поряд із ним існують й інші означники: людиноцентризм, андроцентризм, антропоскопізм, прометеїзм тощо.

Традиційно виникнення антропоцентризму пов’язують з філософією Відродження, коли відбулася ідеалізація людини з усіма її недовершеностями, хоча витоки антропоцентричної свідомості сягають часів античності (антропоморфізація богів, учення Протагора про людину «як міру всіх речей», філософія Сократа тощо).

У ранньохристиянські часи (див. Християнство) формується уявлення про людину як «образ Божий», що визначає її винятковий статус у космічному масштабі. Ренесансний антропоцентризм розвинув біблійну концепцію людини як «вінця творіння»; разом з тим, він не заперечив теоцентризму (як традиційно вважають): людина постала як така, що гармонійно віддзеркалює функцію трансцендентного Бога в земному бутті. Антропоцентризм встановив опозицію «Бог – Людина» як ситуацію діалогу, а не антиномії. Термін не є синонімом до поняття гуманізм (останній стверджує світську орієнтацію культури й у своїх витоках не спрямовує до людинобожжя).

У постренесансному просторі сформувався інший тип антропоцентризму, що не враховував виміру духовного Царства Небесного, а просто підносив людину над природою як її єдиного володаря. Відтак виділяють:

  • позитивне ставлення до антропоцентризму з його ідеєю панування людини у світі (від античності до 19 ст.) і
  • негативне, пов’язане передусім з виникненням глобальних екологічних проблем (20–21 ст.).

У сучасну добу про небезпеки антропоцентризму попереджають насамперед екологи, вказуючи на відповідальність людини за хижацьке природокористування, порушення екологічної рівноваги та численні техногенні катастрофи.

Література

  1. Маслеев А. Д. Человеческое измерение Вселенной: космизм и антропоцентризм. Екатеринбург, 1996. 112 с.
  2. Чікарькова М. Ю. Біблійний антропоцентризм та його роль у становленні європейської культури. Київ : ВД Дмитра Бураго, 2010. 310 с.
  3. Butchvarov P. Anthropocentrism in Philosophy: Realism, Antirealism, Semirealism. Boston : De Gruyter, 2015. 246 p.

Автор ВУЕ

М. Ю. Чікарькова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чікарькова М. Ю. Антропоцентризм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропоцентризм (дата звернення: 25.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ