Адріан V

Papa Adriano V.jpg

Адріа́н V (лат. Hadrianus V; справжнє ім’я — Оттобоно де Теодіско Ф’єскі (італ. Ottobono dеi Teodisco Fieschi); дата народження достеменно невідома, м. Генуя, тепер Італія — 18.08.1276, м. Вітербо, тепер Італія) — церковний діяч, дипломат, Папа Римський (11.07.1276 – 18.08.1276).

Адріан V

(Hadrianus V)

Справжнє ім’я Оттобоно
Справжнє прізвище Теодіско Ф’єскі, де
Місце народження Генуя
Смерть 18.08.1276
Місце смерті Вітербо
Напрями діяльності церковне управління, дипломатія

Життєпис і діяльність

Поховання Адріана у базиліці Сан-Франческо-алла-Рокка у м. Вітербо, Італія

Походив зі знатної родини, мав титул графа Лаваньї. Племінник папи Інокентія ІV (в миру — Сінібальдо де Ф’єскі), 1243 призначений папським капеланом. Архідиякон Болоньї (1244) і Парми (1244/1248–1255), канонік і декан кафедрального собору в Реймсі (1243–1250) та П’яченці (бл. 1247); канонік кафедрального собору Нотр Дам у Парижі (1244/1245–1270).

1251 Інокентій IV призначив його кардиналом-дияконом церкви Св. Адріана.

1265 прибув з дипломатичною місією до Англії: за дорученням папи Климента IV був посередником у стосунках між королем Генріхом ІІІ та англійськими баронами під час т. з. «війни баронів»; вів перемовини з королем про підготовку нового Хрестового походу. Був ув’язнений у Лондонському Тауері, невдовзі звільнений за особистим втручанням принца Едуарда (див. Едуард I Довгоногий). Кілька років перебував у країні як папський легат. 1268 видав збірку правил, які лягли в основу англійського церковного права до часів Реформації.

Зажив значний авторитет у Римській курії, обстоював інтереси англійської корони. Брав участь у тривалому (майже трирічному) конклаві який обрав 1271 папу Григорія Х.

Обраний на Святий престол за сприяння Карла Анжуйського (див. у ст. Анжуйська династія). Посівши престол, анулював буллу Григорія X, яка встановлювала нові правила проведення конклавів. Утім, пішов з життя до того як затвердив нові правила.

Помер від хвороби до посвячення в сан священика і єпископа. Похований у базиліці Сан-Франческо-алла-Рокка в м. Вітербо.

Додатково

  • У «Божественній комедії» (Пісня 19) Данте зустрічає душу Адріана в чистилищі серед скупців, де та спокутує гріх жадібності й мирських амбіцій.
  • Позаяк Адріан не був висвячений у священики, низка істориків церкви відмовляють йому у праві вважатися Римським єпископом.

Література

  1. Maxwell-Stuart P. G. Chronicle of the Popes: The Reign-by-Reign Record of the Papacy from St. Peter to the Present. London : Thames & Hudson, 1997. 240 р.
  2. Gatto L. Adriano V // Enciclopedia dei papi / ed. M. Simonetti et al. URL: https://www.treccani.it/enciclopedia/adriano-v_%28Enciclopedia-dei-Papi%29/
  3. Рhillips Ch. The Illustrated History of the Рopes: An Authoritative Guide to the Lives аnd Works of the Рopes of the Catholic Church, with 450 images. London : Lorenz Books, 2018. 256 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Адріан V // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адріан V (дата звернення: 13.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ