Августинський орден

Гауденціо Феррарі. Св. Августин і відлюдники (св. Августин передає свій статут), 1530—1540

Августи́нський о́рден (Оrdo Augustiniani), августинці — чоловічий католицький чернечий орден; послідовники «Статуту святого Августина». Затверджений Папою Римським Олександром IV 1256. У подальшому Августинський орден поділився на дві основні гілки з кількома конгрегаціями: 1) августинці-каноніки (регулярні каноніки, каноніки-обсерванти св. Августина) — дотримуються аскези, монастирського укладу, спільних піснеспівів; 2) августинські брати (орден пустельників св. Августина, августинці-ереміти). Монах-августинець М. Лютер став головним ідеологом Реформації в Німеччині. На початку 15 століття монастирі Августинського ордену з’явилися в Україні. Нині орден, за різними даними, налічує 5–10 тисяч членів і діє переважно в Латинській Америці, США, Німеччині, Польщі.

Література

  1. Карпов К. Religio Augustini: Августин и духовность в ордене августинцев-еремитов // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2015. С. 375—390.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Харьковщенко Є. А. Августинський орден // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Августинський орден (дата звернення: 17.11.2019).