Цифрова економіка

Цифрова́ еконо́міка (від цифра та економіка) — система економічних відносин, яка ґрунтується на використанні цифрових технологій для створення, зберігання, обміну та споживання товарів і послуг.

Історична довідка

Поняття «цифрова економіка» увійшло в науковий обіг на початку 1990-х. Піонери дослідження впливу цифрових технологій на бізнес і суспільство — Д. Тапскотт (нар. 1947; Канада), Н. Негропонте (нар. 1947; США), М. Кастельс Оліван (нар. 1942; Іспанія) та Е. Бріньольфссон (нар. 1962; Данія) та ін. Серед українських науковців — професори економічних факультетів провідних українських університетів, дослідники Інституту економіки та прогнозування НАНУ, фахівці аналітичних центрів та проєктних груп із цифрової трансформації.

Розвиток цифрової економіки пов’язаний із появою перших комп’ютерних систем і стрімким зростання інформаційних технологій у 2-й половині 20 ст. На початку 2000-х інтернет став доступним для більшості світового населення завдяки зниженню вартості технологій і розвитку мобільного звʼязку. Вебтехнології та соціальні мережі («Фейсбук», «Твітер», пізніше «Інстаграм» та «Тікток») змінили спосіб спілкування, обміну інформацією та ведення бізнесу, що знаменувало початок глобальної цифровізації.

2000 виникла система е-урядування, яка полегшила взаємодію між громадянами та державними установами, зробила процеси більш прозорими й доступними. Наприкінці 2010-х набули розвитку інноваційні технології: блокчейн, криптовалюти, п’яте покоління мобільних мереж (5G), автономні транспортні засоби.

Із початком пандемії коронавірусної інфекції цифрова економіка стала ключовим інструментом для забезпечення економічної стабільності та продовження бізнес-діяльності в умовах кризи глобальної. Пандемія прискорила перехід до цифрових платіжних систем, хмарних обчислень (модель надання обчислювальних ресурсів через інтернет на запит) і автоматизації бізнес-процесів. Фінансові технології (цифрові валюти, блокчейн, криптовалюти) змінили спосіб ведення фінансових операцій. Держави почали впроваджувати цифрові валюти центральних банків, наприклад, у Китаї, де тестують цифрові юані. Поширилася також концепція е-урядування, зокрема у країнах Європи та Азії, що передбачало систему голосування електронного, державні послуги через інтернет і цифрову ідентифікацію громадян.

Від 2022 трансформація ключових секторів економіки пов’язана з розвитком штучного інтелекту (ШІ) та автоматизацією виробничих процесів.

З метою підвищення ефективності опрацювання великих даних у 2023 використовували платформи для автоматизації бізнес-процесів.

Новою тенденцією в 2024 стало створення цифрових платформ, цифрових екосистем і метавсесвітів. Як у розважальній, так і в бізнес-сферах набирає популярності метасвіт (англ. metaverse), у якому люди можуть взаємодіяти через аватари у віртуальному просторі. Цифрові екосистеми змінюють звичні форми бізнес-мереж, поєднують технології, ринки, продукти та споживачів у єдиний процес.

В індустріях, що потребують значних обчислювальних потужностей (фармацевтика, фінанси, енергетика, кліматичні дослідження), від 2024 почали впроваджувати квантові обчислення. Важливим аспектом стала екологічність: зросла роль технологій для зменшення вуглецевого сліду, розвитку зеленої енергетики і покращення ефективності використання ресурсів.

Напрями цифрової економіки обговорюють у спеціалізованих виданнях — міжнародних часописах «Журнал цифрової економіки» (англ. «Journal of the Digital Economy»), «Цифрова економіка та суспільство» (англ. «Digital Economy and Society»).

Характеристика

Цифрова економіка — комплексна система досліджень, що поєднує економічні, технологічні, соціальні та правові аспекти сучасного цифрового середовища. Охоплює фундаментальні теоретичні засади цифровізації економічних процесів і практичні підходи до впровадження інноваційних рішень у традиційний бізнес, приватні й державні фінанси, управління та державне регулювання. Поширюється як на традиційні бізнес-процеси, які адаптуються до нових технологій, так і на нові моделі ведення бізнесу, засновані на інноваційних технологіях.

У цифровій економіці традиційні фізичні ресурси й процеси замінено або доповнено цифровими інструментами, що суттєво підвищує ефективність, знижує витрати, покращує доступність інформації та послуг для споживачів, а також створює нові можливості для підприємств і суспільства загалом.

Аспекти цифрової економіки:

• цифрові технології та інфраструктура;
• цифрова торгівля (електронна комерція, електронна торгівля, цифрові валюти); цифровізація фінансів;
• впровадження інноваційних технологій (фінтех-рішення, блокчейн, криптовалюти та електронні платіжні системи);
• цифрові ресурси трудові та зміни на ринку праці (професіонали та фахівці, які володіють навичками роботи з сучасними цифровими технологіями — програмуванням, аналітикою даних, безпекою кібернетичною, цифровим маркетингом);
• цифрове урядування та політика публічна;
• цифрова трансформація галузей економіки;
• цифрова безпека та етика.

Сучасні інструменти (ШІ, інтернет, блокчейн і хмарні обчислення) раціоналізують бізнес-процеси та ухвалення ефективних управлінських рішень. Інфраструктура цифрової економіки забезпечує доступ до швидкісного інтернету, створення мережевих платформ і підтримку кібербезпеки.

Цифрова торгівля уможливлює купівлю-продаж товарів і послуг онлайн, швидку та зручну взаємодію між споживачами і бізнесом. Використання цифрових валют сприяє безпечним, прозорим і оперативним фінансовим транзакціям, що стимулює інтеграцію глобальних ринків та оптимізацію операційних витрат.

Впровадження інноваційних технологій оптимізує операції, підвищує рівень безпеки й гарантує прозорість фінансових процесів. Це уможливлює швидкий обмін даними, ефективне управління фінансовими потоками та зручний доступ громадян і бізнесу до сучасних фінансових послуг.

Використання сучасних інформаційних технологій покращує взаємодію між державними органами і громадянами, забезпечує ефективне надання публічних послуг, підвищення прозорості та боротьбу з корупцією.

Інновації та цифрові стартапи сприяють впровадженню нових технологій і рішень, що змінюють традиційні бізнес-моделі та створюють нові ринки. Важливим є розкриття ролі інновацій у цифровій економіці, розвиток стартапів, технологічних інкубаторів, акселераторів і аналіз впливу стартапів та інновацій на традиційні галузі економічних секторів.

Цифрова трансформація галузей економіки зумовлює впровадження цифрових технологій для оптимізації виробничих процесів, покращення управління й підвищення ефективності бізнес-моделей у промисловості, енергетиці, сільському господарстві й транспорті.

Заходи, спрямовані на захист інформації та інфраструктури від кіберзагроз (кібератак, кібершахрайства тощо), забезпечують конфіденційність, цілісність та доступність даних. Етика цифрової безпеки передбачає питання справедливості, прозорості та відповідальності під час збору, опрацювання та використання персональних даних, а також гарантування прав людини в умовах цифровізації, що зумовлює потребу в міжнародних етичних стандартах і правових ініціативах.

В Україні

Цифрові копії документів у застосунку «Дія»

У середині 1990-х розпочато впровадження перших етапів цифровізації в різних сферах, зокрема в державному управлінні та бізнесі.

З початку 2000-х набули розвитку проєкти з е-урядування, зокрема, електронні реєстри, системи електронного документообігу і публічні онлайн-сервіси, такі як система е-декларування. Особливу увагу приділено національній стратегії цифровізації та адаптації зарубіжних моделей до українських реалій. Запропоновано плани розвитку інфраструктури для широкосмугового інтернету, підтримку стартапів у галузі інформаційних технологій, а також впровадження хмарних технологій і аналізу великих даних у різних секторах економіки, зокрема в сільському господарстві, охороні здоров’я, транспорті та фінансах.

Використання інноваційних технологій (наприклад, блокчейн та ШІ) ставить перед країною нові виклики, однак відкриває можливості для трансформації традиційних секторів економіки.

В Україні впроваджують державні програми цифрової трансформації, зокрема через проєкти з електронного урядування («Держава у смартфоні») та розвиток інфраструктури відкритих даних. Система «Дія» — комплексний цифровий сервіс для надання публічних послуг громадянам і бізнесу. Він спрощує взаємодію між державними установами та суспільством, забезпечує оперативний доступ до важливих документів і сервісів.

На базі провідних університетів (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут») розпрацьовують новітні методології та дослідницькі проєкти, що вивчають вплив цифрових технологій на економіку країни.

Пріоритетними напрямами є створення національних цифрових платформ для інтегрованого надання публічних послуг, впровадження електронних платіжних систем і рішень для цифрової ідентифікації.

Значення

Цифрова економіка сприяє впровадженню інновацій і модернізації суспільства.

Для цифрової економіки характерна інтеграція інноваційних технологій у всі сфери економічної діяльності, що трансформує як традиційні бізнес-моделі, так і державне управління. Дослідники з різних країн вивчають вплив цифровізації на продуктивність праці, конкурентоспроможність і соціально-економічну нерівність, завдяки чому випрацьовують нові підходи до економічного аналізу та формування регуляторних ініціатив, орієнтованих на створення стабільного середовища для інновацій.

Література

1. Голобородько А. Ю., Гусєва О. Ю., Легомінова С. В. Цифрова економіка. Київ : ДУТ, 2020. 400 с.
2. Крисоватий А. І., Гулей А. І., Язлюк Б. О. та ін. Основи цифрової економіки. Тернопіль : Західноукраїнський національний університет, 2021. 274 с.
3. Цифрова економіка як фактор економічного зростання держави / За заг. ред. О. Л. Гальцової. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2021. 364 с.
4. Олешко Т. І., Касьянова Н. В., Смерічевський С. Ф. та ін. Цифрова економіка. Київ : Національний авіаційний університет, 2022. 200 с.
5. Shevchenko I., Lysak O., Zalievska-Shyshak A. et al. Digital Economy in a Global Context: World Experience // International Journal of Professional Business Review. 2023. № 8 (4). P. 1–16. URL: https://openaccessojs.com/JBReview/article/view/1551
6. Крисоватий А. І., Десятнюк О. М., Птащенко О. В. та ін. Цифрова економіка. Тернопіль : Західноукраїнський національний університет, 2024. 520 с.
7. Shevchenko I. O., Ptashchenko O. V. The Stock Market in the Conditions of the Digital Economy = Фондовий ринок в умовах цифрової економіки // Журнал стратегічних економічних досліджень. 2024. № 1 (18). С. 108–115.

Автор ВУЕ

І. О. Шевченко

Покликання на цю статтю: Шевченко І. О. Цифрова економіка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Цифрова економіка (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.01.2026