Уваровіт

Уваровіт
Клас мінералу	силікати
Колір	смарагдово-зелений
Сингонія	ромбододекаедрична
Твердість	6, 5–7, 5
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, напівпрозорий
Густина	3, 52–3, 75 г/см³
Особливі характеристики	рідкісний

Уварові́т (від прізвища Уваров) — мінерал; силікат острівної будови групи гранатів.

Кальцієво-хромистий гранат.

Історична довідка

1832 мінерал за зразком із Бісерської копальні (тепер Пермський край, Російська Федерація) вперше описав хімік Г. Гесс і назвав його на честь антикознавця і політика С. Уварова (1786–1855; тепер Російська Федерація).

Кристалічну структуру з’ясував 1929 кристалограф і мінералог Г. Менцер (1897–1989; Німеччина).

Чистий уваровіт уперше синтезовано 1950 в Пенсильванському університеті (США).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Ca₃Cr₂³⁺[SiO₄]₃.

Фізичні властивості

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура острівна. Форми виділення: дрібні (0,5–1 мм) правильні ромбододекаедричні кристали, зрощені в друзи і кірки.

Густина — 3,52–3,75 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,5–7,5. Злам нерівний, раковистий. Спайність відсутня. Колір смарагдово-зелений. Блиск скляний, сильний. Прозорий, напівпрозорий. Рідкісний.

Поліморфізм: утворює ряд із гросуляром.

Асоціації: хроміт, піротин, халькопірит, пірит, кальцит, доломіт.

Походження. Розташування родовищ

Утворюється у процесі гідротермальної переробки ультраосновних порід і хромових руд, розвивається в порожнинах і тріщинах. Трапляється зазвичай у вигляді кристалів разом із хромшпінелідами і хромовими хлоридами у покладах хромітів серед ультраосновних вивержених гірських порід.

Унікальні крупні (до 15 мм) кристали уваровіту знайдено у Фінляндії в муніципалітеті Оутокумпу (провінція Північна Карелія). 

Поширення: Російська Федерація (Уральські гори), Іспанія (Піренеї), Туреччина (провінція Східна Анатолія), Канада (провінція Квебек), США (штати Пенсильванія, Орегон, Невада, Каліфорнія), Південно-Африканська Республіка (плутон Бушвельд), острів Тайвань.

Значення

Цінний колекційний матеріал і ювелірний камінь.

Література

Hess H. Ueber den Uwarowit, eine neue Mineralspecies // Annalen der Physik und Chemie. 1832. Bd. 24. P. 88–389.
Menzer G. Die Kristallstruktur der Granate // Zeitschrift fьr Kristallographie — Crystalline Materials. 1929. Bd. 69. P. 300–396.
Hummel F. A. Synthesis of Uvarovite // American Mineralogist. 1950. Bd. 35. № 3–4. P. 324–325.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Уваровіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/uvarovite.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Уваровіт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Уваровіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Уваровіт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.11.2023