Сарра

Са́рра (івр. שָׂרָה‎ — повелителька, господиня багатьох, початково — Сара, івр. שָׂרַי‎) — у біблійній традиції дружина Авраама, мати Ісаака, прародителька єврейського народу.

За Біблією, разом із чоловіком, племінником Лотом, усім майном вирушила з Ура Халдейського в Ханаанську землю. Нові імена — Сарра та Авраам (замість колишніх Сара і Аврам) — подружжя отримало після Завіту Бога з Авраамом.

Чільною темою переказу про Сарру й Авраама є обіцяні Богом нащадки (Бут. 12:2, 17:1‒9, 21), походження від них «великого народу». Жінка була неплідною (Бут. 11:30), але отримала від Бога обітницю про народження сина та благословення: «Я поблагословлю її в вона стане матір’ю цілих народів» (Бут. 17:16). Біблійний переказ про Сарру багатий на дива (відновлення дітородної сили та народження сина у віці 90 років, чудесні порятунки від небезпек, тривалий вік життя — 127 років).

Пророк Ісая згадував Авраама й Сарру як предтечу очікуваного спасіння.

У постаті Сарри апостол Петро вбачав взірець належного ставлення дружини до чоловіка (1 Пет. 3:6); апостол Павло — щирої віри в Бога та Його обітницю (зокрема Євр.11:11), також ту, що народжує вільних (а не в рабство), а одночасно й прообраз «горішнього Єрусалима», який є «матір’ю для [всіх] нас» (Галат. 4: 25‒26).

В юдаїзмі, християнстві Сарру вшановують як праматір народів. Тут відчитують архаїчні міфологічні мотиви богині-матері, здатної чудесно відновлювати свою родючість. Поряд із тим біблієзнавці вказують на смислові зв’язки образів Сарри і Єви (як праматері людства); Сарри і Церкви (як «матері» усіх духовно народжених) тощо.

Ім’я Сарра (Сара) є одним із найпопулярніших жіночих імен у США, Європі (особливо після протестантської Реформації), на Близькому Сході.