Сапоніт

Сапоніт
Синоніми	каткініт, піотин, расуліт, таліт
Клас мінералу	силікати
Колір	жовтуватий, бурий, сірувато-зелений
Сингонія	моноклінна
Твердість	1, 5–2, 5
Прозорість	непрозорий
Густина	2, 2-2, 3 г/см³
Особливі характеристики	природний сорбент

Сапоні́т (від лат. sapo — мило), каткініт, піотин, расуліт, таліт — мінерал, водний алюмосилікат магнію шаруватої будови.

Входить до групи смектитів.

Історична довідка

Першу письмову згадку про мінерал викладено 1758 у праці А. Ф. Кронстедта «Спроба нової мінералогії». Однак мінерал був відомий і раніше як англійська глина, бріанзонська крейда, смекта тощо. Г. М. Клапрот називав мінерал англійською фуллерною землею (використовували у виробництві якісних суконних виробів; особливо високо цінували глину із графства Суррей, Англія).

Сучасну назву, зумовлену мильним відчуттям від дотику до мінералу, ввів у обіг 1840 хімік і мінералог Л. Ф. Сванберг (1805–1878; Швеція). Він також надав перший повний опис включно із приблизною хімічною формулою.

Типове місце розташування сапоніту: місце першої знахідки — мис Лізард-Пойнт у графстві Корнволл, Англія. Зразки мінералів збережено у Фрайберзькій гірничій академії.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:

за виданням «Мінералогічний словник» (Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ, 1975): Mg₃[(OH)₂|A_l0,33Si_3,67O₁₀]•nH₂O;
за виданням «Енциклопедія мінералогії» (англ. Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy. Нью-Йорк, 1983):
(0,5Ca,Na)_0,33(Mg, Fe)₃(Si,Al)₄O₁₀(OH)₂•4H₂O.
за виданням «Глосарій Флейшнера» (англ. Back M. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. 13th ed. Mineralogical Association of Canada, 2022):
(Ca,Na₂)_0.15(Mg,Fe)₃(Si,Al)₄O₁₀(OH)_2.4(H₂O).

Фізичні властивості

Аморфний, подібний до монтморилоніту. Форми виділення: лускаті, землисті, глиноподібні щільні маси; спутано- або субпаралельно-волокнисті агрегати; сфероліти; зрідка — невеликі сталактити. У вологому стані м'який, жирний на дотик, у сухому — щільна пориста маса. Спайність досконала по (001). Характерні складна будова кристалічної ґратки (наявність у міжпакетних просторах катіонів, здатних заміщатися іншими катіонами), можливість внутрішньокристалічного набрякання. Густина — 2,2 2,3 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1,5–2,5. Колір жовтуватий, бурий, сірувато-зелений. Злам нерівний.

Різновиди

Виокремлюють:

сапоніт алюмініїстий, або алюмосапоніт — містить понад 10 % Al₂O₃;
сапоніт залізний, або лембергіт, ферисапоніт — містить незначну кількість Fe₂O₃, який заміщує MgO);
сапоніт калієвий, або калійсапоніт — містить до 6,57 % K₂O;
сапоніт мідний, або купросапоніт, медмонтит — суміш хризоколи і слюди;
сапоніт нікелистий або нікельсапоніт — містить незнчну кількість NiO який заміщує MgO;
сапоніт цинковистий — те ж саме, що й монтморилоніт цинковистий, містить до 39,33 % ZnO;
цебедасит — сапоніт з родовища Цебедассі (Італія).

Походження. Розташування родовищ

Трапляється в зонах вивітрювання магнезіальних порід, у метасоматичних доломітизованих вапняках. Заповнює мигдалини. Звичайний мінерал кислих ґрунтів. Асоціації: цеоліти, кальцит.

Знахідки: Фарерські острови (Данія), шт. Монтана (США), оз. Верхнє (Канада).

В Україні сапонітові глини (алюмініїстий різновид) виявлено на західному схилі Українського кристалічного щита в Шепетівському районі Хмельницької області (Варварівське родовище сапонітів, зокрема Ташківська ділянка).

Використання

Застосовують у сільському господарстві для мінеральної підгодівлі тварин, як консервант зелених кормів, природне мінеральне добриво, у рекультивації земель, забруднених радіонуклідами. Потреба України в сапонітовій сировині на початку 21 ст. становила 4 млн т на рік. Одним з основних напрямків утилізації сапонітових відходів є отримання будівельних матеріалів (цегла, керамзит), а також використання відходів збагачення як сировини для виробництва цементу.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сапоніт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Saponite // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/saponite.pdf
Кулик М. Ф., Засуха Т. В., Луцюк М. Б. та ін. Сапоніт і аеросил у тваринництві та медицині. Вінниця : Рогальська І. О., 2012. 362 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Сапоніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.