Сапоніт
|
Сапоніт | |
|---|---|
| Синоніми | каткініт, піотин, расуліт, таліт |
| Клас мінералу | силікати |
| Колір | жовтуватий, бурий, сірувато-зелений |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 1, 5–2, 5 |
| Прозорість | непрозорий |
| Густина | 2, 2-2, 3 г/см3 |
| Особливі характеристики | природний сорбент |
Сапоні́т (від лат. sapo — мило), каткініт, піотин, расуліт, таліт — мінерал, водний алюмосилікат магнію шаруватої будови.
Входить до групи смектитів.
Зміст
Історична довідка
Першу письмову згадку про мінерал викладено 1758 у праці А. Ф. Кронстедта «Спроба нової мінералогії». Однак мінерал був відомий і раніше як англійська глина, бріанзонська крейда, смекта тощо. Г. М. Клапрот називав мінерал англійською фуллерною землею (використовували у виробництві якісних суконних виробів; особливо високо цінували глину із графства Суррей, Англія).
Сучасну назву, зумовлену мильним відчуттям від дотику до мінералу, ввів у обіг 1840 хімік і мінералог Л. Ф. Сванберг (1805–1878; Швеція). Він також надав перший повний опис включно із приблизною хімічною формулою.
Типове місце розташування сапоніту: місце першої знахідки — мис Лізард-Пойнт у графстві Корнволл, Англія. Зразки мінералів збережено у Фрайберзькій гірничій академії.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула варіативна:
- за виданням «Мінералогічний словник» (Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ, 1975): Mg3[(OH)2|Al0,33Si3,67O10]•nH2O;
- за виданням «Енциклопедія мінералогії» (англ. Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy. Нью-Йорк, 1983):
(0,5Ca,Na)0,33(Mg, Fe)3(Si,Al)4O10(OH)2•4H2O. - за виданням «Глосарій Флейшнера» (англ. Back M. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. 13th ed. Mineralogical Association of Canada, 2022):
(Ca,Na2)0.15(Mg,Fe)3(Si,Al)4O10(OH)2.4(H2O).
Фізичні властивості
Аморфний, подібний до монтморилоніту. Форми виділення: лускаті, землисті, глиноподібні щільні маси; спутано- або субпаралельно-волокнисті агрегати; сфероліти; зрідка — невеликі сталактити. У вологому стані м'який, жирний на дотик, у сухому — щільна пориста маса. Спайність досконала по (001). Характерні складна будова кристалічної ґратки (наявність у міжпакетних просторах катіонів, здатних заміщатися іншими катіонами), можливість внутрішньокристалічного набрякання. Густина — 2,2 2,3 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1,5–2,5. Колір жовтуватий, бурий, сірувато-зелений. Злам нерівний.
Різновиди
Виокремлюють:
- сапоніт алюмініїстий, або алюмосапоніт — містить понад 10 % Al2O3;
- сапоніт залізний, або лембергіт, ферисапоніт — містить незначну кількість Fe2O3, який заміщує MgO);
- сапоніт калієвий, або калійсапоніт — містить до 6,57 % K2O;
- сапоніт мідний, або купросапоніт, медмонтит — суміш хризоколи і слюди;
- сапоніт нікелистий або нікельсапоніт — містить незнчну кількість NiO який заміщує MgO;
- сапоніт цинковистий — те ж саме, що й монтморилоніт цинковистий, містить до 39,33 % ZnO;
- цебедасит — сапоніт з родовища Цебедассі (Італія).
Походження. Розташування родовищ
Трапляється в зонах вивітрювання магнезіальних порід, у метасоматичних доломітизованих вапняках. Заповнює мигдалини. Звичайний мінерал кислих ґрунтів. Асоціації: цеоліти, кальцит.
Знахідки: Фарерські острови (Данія), шт. Монтана (США), оз. Верхнє (Канада).
В Україні сапонітові глини (алюмініїстий різновид) виявлено на західному схилі Українського кристалічного щита в Шепетівському районі Хмельницької області (Варварівське родовище сапонітів, зокрема Ташківська ділянка).
Використання
Застосовують у сільському господарстві для мінеральної підгодівлі тварин, як консервант зелених кормів, природне мінеральне добриво, у рекультивації земель, забруднених радіонуклідами. Потреба України в сапонітовій сировині на початку 21 ст. становила 4 млн т на рік. Одним з основних напрямків утилізації сапонітових відходів є отримання будівельних матеріалів (цегла, керамзит), а також використання відходів збагачення як сировини для виробництва цементу.
Література
- Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сапоніт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Saponite // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/saponite.pdf
- Кулик М. Ф., Засуха Т. В., Луцюк М. Б. та ін. Сапоніт і аеросил у тваринництві та медицині. Вінниця : Рогальська І. О., 2012. 362 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
- Сапоніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Сапоніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сапоніт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.11.2024
