Сакелій

Саке́лій (грец. σακελλιου, σακελλιων) — церковна посада в ієрархії середньовічної Константинопольської православної церкви.

Відома з 11 ст. Належала до вищих рангів церковних посад (після великого хартофілакса, великого економа, великого сакеларія, великого скевофілакса). Наділяла посадовця статусом церковного архонта (утворювали привілейований стан візантійського духовенства). Сакелій відав парафіяльними церквами, наглядав за поведінкою парафіяльного духовенства, а також за жіночими монастирями та єпископською в’язницею. Міг карати духовних осіб за незначні провини, брати участь у церковних судах. Сакелії також відповідали за різні благодійні установи (як-от будинки для літніх осіб).