Розриви тектонічні
Розри́ви тектоні́чні — загальна назва тектонічних порушень суцільності верств земної кори.
Походження розривів
Утворюються внаслідок розривних рухів — тектонічних зсувів, що викликають порушення суцільності геологічних тіл. Супроводжуються переміщенням розірваних частин геологічних тіл.
Розривні рухи викликають незворотній процес утворення складок і розривних форм. Під час утворення складок пласти часто не витримують напруги і розриваються. Це призводить до утворення тріщин і взаємного зміщення пластів.
Порушення, при якому одна частина складки опускається, а інша залишається на колишньому місці, називають скидом. Якщо одна частина складки піднімається, а інша залишається на колишньому місці, то утворюється підкид.
Під час розривних рухів особливо часто руйнуються склепінні частини антикліналей. Структуру, в якій таку частину відносно нерухомих крил опущено, називають грабеном, якщо піднято — горстом.
Зсув утворюється при переміщенні пласта в горизонтальному напрямку. Часто спостерігаються поєднання скидів і зсувів — скидо-зсуви. Іноді гірські породи зсуваються в майже горизонтальному напрямі, утворюючи підкиди з малим кутом нахилу до площини розриву. Таку форму структури іменують насувом. Пологий насув однієї маси гірських порід на інші (частіше більш древніх на більш молоді) з перекриттям на великій площі з амплітудою переміщення десятки — перші сотні кілометрів називається тектонічним покривом, або шар’яжем.
Класифікація
З морфологічною класифікацією [(див. Морфологія (геологія)] залежносто від переміщення крил і положення зміщувача розрізняють: підкид, скид, зсув і їх різновиди (насув, підсув, шар'яж, розсув) або поєднання (зсуво-скид, скидо-зсув).
За іншою класифікацією виокремлюють 4 основних типи розривних тектонічних порушень (скид, підкид, зсув, перезсув) та 4 проміжних (скидо-зсув, скидо-перезсув, підкидо-зсув, підкидо-перезсув).
Для пологого падіння зміщувача вживають спрощену класифікацію: всі порушення в бік падіння зміщувача називають скидами, в бік підняття — насувами.
В Україні розриви поширені в Карпатах, Кримських горах, на Донецькій височині.
Моделювання
Від середини 1980-х 2D- і 3D-комп’ютерне моделювання мереж геологічних розривів стало звичайною практикою в науках про Землю. Ця технологія відома як моделювання «DFN» (англ. Discrete Fracture Network — дискретна мережа розривів»), пізніше модифікована в моделювання «DFFN» (англ. Discrete Fault and Fracture Network — дискретна мережа розломів і руйнувань»).
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
- Park R. G. Foundation of Structural Geology. 3rd ed. London : Routledge, 2017. 202 p.
- Scholz C. The Mechanics of Earthquakes and Faulting. 3rd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2019. 512 p.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Розриви тектонічні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Розриви тектонічні (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.11.2022