Род (божество)

Род (від праслов. *roditi — народжувати) — персонаж східнослов’янської міфології, ймовірно бог-покровитель роду (або уособлення роду). У церковних текстах кілька разів згаданий разом із рожаницями.

Загальна характеристика

Писемних згадок про Рода обмаль (зокрема, згаданий у давньоруському тексті «Слові святого Григорія про ідолопоклонство», 11‒12 ст., деяких записах фольклору). Через те, спроби реконструкції образу та функцій божества у пантеоні мають гіпотетичний характер.

Частина дослідників заперечують існування Рода як окремого бога або вищого духа. Інші, навпаки, визнають його осібність у демонології чи давньослов’янському пантеоні як уособлення спадковості поколінь, що тягнуться від спільного предка. Так, на думку А. Брюкнера, образ Рода був пов’язаним із ідеєю родючості, втілював узагальнені уявлення про добру долю та щастя. Б. Рибаков відвів Родові роль верховного бога слов’ян (небесного бога — Творця життя) в епоху, що передувала формуванню Володимирового пантеону. Водночас історик вказував, що аналогічні функції мали Сварог, Стрибог і почасти Перун. За висновком релігієзнавця, філософа, дослідника релігійної свідомості Б. Лобовика (1923‒1999; Україна), образ Рода виник пізніше за вірування в упирів, русалок, берегинь та відбув довготривалу еволюцію від духа-господаря, заступника врожайності та плідності худоби, покровителя сільськогосподарських робіт до розпорядника небесних сфер, що «вдмухує життя», бога-духа, першобога, творця Вирію, батька Білобога й Чорнобога. Дослідник вважав правдоподібним, що розвиток міфологічних уявлень мав тенденцію до утвердження Рода як головного бога-деміурга Всесвіту. За альтернативними версіями, навпаки, бог Род із часом втратив свій високий статус у пантеоні, трансформувався на духа-покровителя роду, хатнє божество, покровителя новонароджених. А. Ґейштор висловлював сумніви у поступовій еволюції язичництва від вірувань у берегинь та упирів, потім у Рода і Рожаниць, далі у Перуна, радше припускав тривале співіснування демонологічних і деїстичних вірувань, які збереглися навіть у період «двовір’я». Міркував про те, що давньоруський Род тотожний Долі, щастю (посилався, зокрема, і на погляди А. Брюкнера), уособлює призначення, властиве людині від народження. Вказував на те, шо схожі функції відіграє білоруський Спор — персоніфікація успіху, примноження чогось, плідності, прискорення, приростання.

Давньоруські джерела свідчать, що Роду та рожаницям приносили в жертву хліб, сир і мед.

У неоязичнитцві образ Рода отримав нові різноманітні інтерпретації.

Цитата

«Греки роблять жертвоприношення грому і блискавиці і Вилу, богу вавилонському, якого побив Данило пророк; тим же богам требу кладуть і творять і словенський люд — Вилам і Мокоші, Диві, Перуну, Хорсу, Роду й рожаниці, упирям і берегиням та Переплуту, — і по колу п'ють на його честь з рогів, і вогневі Сварожичу моляться й навіям лазню творять і з тіста мости роблять та колодязі й багато чого іншого... Почали греки ставити трапезу Роду і рожаницям, також римляни, навіть і до словен дійшло. Це ж словени почали трапезу ставити Роду і рожаницям, раніше їхнього бога Перуна, а ще раніше клали треби упирям і берегиням…».
Цит. за: Слово святого Григорія // Крисаченко В. С. Україна на сторінках Святого Письма та витяги з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від апостола Андрія до князя Володимира. Київ : Наукова думка, 2000. С.407‒409. URL: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr14.htm

Література

Крисаченко В. С. Україна на сторінках Святого Письма та витяги з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від апостола Андрія до князя Володимира. Київ : Наукова думка, 2000. 488 с.
Дарморіз О. Міфологія. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2010. 248 с.
Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з пол. С. Гіріка. Київ : Кліо, 2014. 416 с.
Кононенко О. А. Українська міфологія. Фольклор, звичаї, обряди. Харків : Фоліо, 2020. 158 с.

Автор ВУЕ

А. М. Колодний

Покликання на цю статтю: Колодний А. М. Род (божество) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Род (божество) (дата звернення: 28.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.11.2024