Оренштайн, Яків Саулович
|
Оренштайн, Яків Саулович | |
|---|---|
| Народження | 25.02.1875 |
| Місце народження | Коломия |
| Смерть | 12.09.1942 |
| Місце смерті | Варшава |
| Місце діяльності | Україна, Німеччина, Польща, США, Канада |
| Напрями діяльності | видавнича справа |
Ореншта́йн, Я́ків Сау́лович (25.02.1875, м. Коломия, тепер Івано-Франківської області, Україна — 12.09.1942, м. Варшава, Польща) — організатор української видавничої справи, книгар, просвітницький та громадсько-політичний діяч, засновник та власник видавництв української книги.
Життєпис
Походив із родини галицьких книгарів. Імовірно, традиційну освіту здобув в хедері та приватних закладах освіти коломийської єврейської громади. Упродовж усього життя дотримувався віри і традицій юдаїзму. Від 1902 мешкав у м. Коломиї, де розпочав видавничу діяльність із друку поштівок (зокрема репродукував 28 ілюстрацій О. Сластьона до поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка). 1903 заснував «Галицьку накладню Якова Оренштайна», розпочавши книговидання великим збірником українських поезій «Народний Декляматор». Того ж року відкрив у м. Коломиї книжкову випозичальню (так звану Велику бібліотеку) та книгарню. 1909 започаткував книжкову серію «Загальна бібліотека», де видавав твори кращих українських авторів та україномовні переклади творів зарубіжних письменників.
1914‒1915 під час російської окупації Коломиї Оренштайна було взято в полон (у заручники) й відправлено в Росію, а видавництво, друкарню, книгарню та книжкові склади пограбовано й знищено. Повернувся у Коломию після Лютневої революції 1917, займався громадсько-політичною діяльністю на рівні міської громади. Восени 1917 виїхав у подорож до міст Відня, Берліна, Лейпцига та Вецлара (земля Гессен, Німеччина), маючи домовленості з українським урядом у м. Києві щодо організації великого видавництва української літератури за кордоном. 1918 у Німеччині видрукував перші україномовні книжки з позначкою «Українська накладня» (Київ — Ляйпціґ). Того ж року повернувся з Німеччини до м. Києва. Налагодив співпрацю з київським видавництвом «Друкар». Був офіційно призначений представником Міністерства освіти Української Держави в зарубіжних інституціях.
Після окупації більшовиками м. Києва виїхав до Галичини, пізніше — до м. Берліна [був дипломатичним радником Посольства Української Народної Республіки (УНР) у Німеччині]. 1919 за дорученням посла УНР у Німеччині М. Порша (1879; тепер Україна — 1944; Німеччина) закуповував літаки для потреб повітряного флоту УНР. 1920 Посольство УНР у Німеччині передало Оренштайну для його видавництва приміщення у м. Берліні, де впродовж багатьох років реалізовувався український видавничий проєкт (видавництво «Українська накладня» було офіційно зареєстроване 1920 в м. Берліні й діяло до 1937). З метою координації європейського та американського видання української книги та оцінки її ринкового потенціалу в Америці навесні 1921 відбув до Канади та США. 1924 брав участь у спробах Р. Смаль-Стоцького реалізувати ідею створення українського університету в Польщі (безуспішно). У жовтні 1925 перед виступом на процесі С. Штайґера (безпідставно звинуваченого у замаху на президента Польщі С. Войцеховського) зустрічався в м. Берліні з представниками Української військової організації (УВО) та її очільником Є. Коновальцем; на суді засвідчив ім’я справжнього виконавця замаху, члена УВО Т. Ольшанського (1905; тепер Україна — 1987; США). 1938 передав приміщення «Української накладні» парафії українських греко-католиків у м. Берліні і переїхав до м. Варшави.
Став жертвою Голокосту: на межі 1941‒1942 опинився у варшавському гетто, де був розстріляний у вересні 1942 разом з дружиною Хаєю-Розою (уроджена Адлер) та дочкою Регіною. Його син Йосиф і дочка Аделя розстріляні у березні 1943 в окупованому фашистами м. Львові.
Видавнича діяльність
У культурі багатоетнічної Східної Галичини початку 20 ст. українська книга кількісно помітно поступалася німецькій і польській, хоча українці становили більшість населення (64,5 % за переписом 1900). Ідея бізнес-проєкту Оренштайна спиралася на видання переважно дешевих книжок, але високої літературної якості, орієнтованих на галицьке українське культурне середовище. «Галицька накладня Якова Оренштайна» почала діяльність 1903 з випуску української поезії, першого україномовного географічного атласу М. Кордуби, серії дитячих книжок, творів кращих тогочасних українських письменників. Під впливом української громадськості поступово було розроблено проєкт великого серійного видання, яке мало б популяризувати українську й світову літературу, науку, мистецтво серед широких верств суспільства. Сформовано гроно літераторів і науковців, задіяних у проєкті. Взоруючи на «Універсальну бібліотеку» лейпцизького видавництва «Reclam-Verlag», Оренштайн заснував книжкову серію «Загальна бібліотека». Першим томом став «Начерк історії української літератури» Б. Лепкого. До 1915 у «Галицькій накладні» вийшло 134 випуски «Загальної бібліотеки». Коломия стала другим (після Львова) центром українського книговидання Галичини.
Німецький період діяльності Оренштайна пов’язаний із заснуванням видавництва «Українська накладня» (діяльність — з 1918, офіційна реєстрація — 1920). Перші видання — «Твори Т. Шевченка» (у 3-х томах) 1918; «Гайдамаки», «Кобзар» 1919; «Повне видання творів Т. Шевченка» (в 5-ти томах») 1919‒1920. Мистецьке видання «Гайдамаків» Т. Шевченка (ілюстрації О. Сластьона) відзначали як певний символ і візитівку видавництва. У м. Лейпцигу Оренштайн надрукував українською мовою зібрання творів та окремі томи багатьох українських класиків і новітніх авторів (великий формат), а також продовжив видання й розповсюдження книг серії «Загальна бібліотека» (малий формат) — кращих зразків національного й зарубіжного письменства (у Німеччині вийшло 110 випусків: від 135 по 245).
«Загальна бібліотека» станом на 2026 залишається найчисельнішою серією україномовних книг в історії вітчизняного книговидання. Видавничий чин Оренштайна мав помітний вплив на консолідацію українських культурних сил та просвітництво широких народних мас у Галичині, сприяв становленню соборної Української Держави 1917‒1921, репрезентував українське письменство світові, забезпечував українською книгою потреби діаспори.
Логотипи видавництв «Галицька Накладня Якова Оренштайна в Коломиї» та «Українська Накладня» в Берліні
Вшанування пам’яті
Іменем Якова Оренштайна названо вулицю у середмісті Коломиї.
Джерела
- Яків Оренштайн — феномен української видавничої справи. Каталог виставки до 120-річчя від дня народження / Уклад. О. Канчалаба, І. Гречко; авт. вступ. ст. М. Вальо. Львів, 1998. 94 с.
Література
- Монолатій І. Вічний Жид з Коломиї. «Українець» Мойсеєвого визнання Яків Саулович Оренштайн. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2016. 464 с.
- Монолатій І. Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики. Київ : Дух і літера, 2025. 272 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Оренштайн, Яків Саулович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Оренштайн, Яків Саулович (дата звернення: 12.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.10.2026
