Вант

Вант (нідерл. want — відтяжка) — гнучкий сталевий трос для закріплення підвісних конструкцій.

Може бути як у вигляді окремих чи зібраних у пучки сталевих канатів, тросів, так і у вигляді арматури або арматурних стержнів. Ванти застосовують як підвіски у конструкціях підвісних (вантових) мостів, споруд з підвісними поверхами, у вантових мережах висячих великопрогонових покриттів. Зазвичай вантами називають відкриті підвіски підвісних конструкцій.

Ванти як сталеві троси винайшов 1841 інженер Дж. Роблінг (1806; Німеччина — 1869; США), який узагальнив європейський досвід спорудження підвісних мостів. Він започаткував виробництво вантів на своєму підприємстві у м. Саксонбурзі (шт. Пенсильванія, США); 1844 почав проєктувати й споруджувати вантові мости у США, серед яких найвідоміші — міст через р. Ніагару в шт. Нью-Йорк (1851–1855) та Бруклінський міст у м. Нью-Йорку (національна історична пам'ятка США з 1964), збудований 1867–1883 за участю сина Дж. Роблінга інженера Вашингтона Роблінга (1837–1929; США).