Національний музей медицини України

Націона́льний музе́й медици́ни Украї́ни — спеціалізований науково-дослідний та культурно-освітній заклад у м. Києві, експонати якого демонструють розвиток медицини в Україні — від найдавніших часів до сучасності.
Офіційно заснований 1973, у теперішньому вигляді функціонує з 1982.

Історична довідка

Ідея створення в м. Києві музею медицини виникла на початку 1960-х. Провідна роль у її появі та реалізації належить професору кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця (тепер Національний медичний університет імені О. О. Богомольця), лікарю та історику медицини О. А. Грандо. Учений відмовився від пропозиції організувати подібний музей у м. Москві, доклав усіх зусиль для його розбудови в м. Києві.

Ініціативна група з пошуку майбутніх музейних експонатів і матеріалів для музею тривалий час працювала на громадських засадах. Було зібрано понад 14 тис. експонатів, розпрацьовано науково-методичні основи побудови експозиції. Головним зберігачем фондів був Л. Межиров.

Створено як Республіканський музей історії медицини УРСР при кафедрі соціальної гігієни та організації охорони здоровʼя Київського медінституту ім. О. О. Богомольця. Перший зал експозиції відкрито 1973.

Від 1982 діє в будівлі колишнього головного корпусу Анатомічного театру Імператорського університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка) — памʼятці архітектури 1851–1953, що побудована в стилі пізнього класицизму (автор проєкту О. Беретті). Урочисте відкриття було приурочене до відзначення 1500-ліття м. Києва. Облаштовано та відкрито усі три зали 2-го поверху.

У 1983 перейменовано на Музей медицини УРСР, того самого року колективу авторів присуджено Державну премію УРСР у галузі науки й техніки. 1990 перетворено на Центральний медичний музей УРСР.

1999 музею надано статус національного з підпорядкуванням МОЗ України.

Музей входить до Європейської асоціації музеїв історії медичних наук (з 1986; англ. European Association of Museums of the History of Medical Sciences); 2011 та 2017 у ньому проведено конференції-практикуми Асоціації. Його колектив веде інноваційну, науково-дослідну, реставраційну, видавничу роботу, виставково-експозиційну діяльність; зберігає, досліджує та популяризує історію медицини і медичних галузей; провадить комплектування, облік, зберігання та вивчення фондів; надає експертно-консультативну і методичну допомогу музеям та установам.

Від заснування до 2004 директором музею був його фундатор проф. О. Грандо. З червня 2005 дотепер (на 2026) музей очолює заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор В. П. Шипулін (нар. 1967; Україна).

Характеристика колекції

Колекція Національного музею медицини України є унікальною не лише за кількістю експонатів (понад 19 тисяч одиниць), а й за формою їх презентації. Вона поєднує наукову точність із технологіями аудіовізуального перформансу — художньою демонстрацією діорам та інтер'єрів із натурними манекенами, що вражають схожістю з живими людьми, світловими, аудіо- та відеоефектами.

Колекція вміщує:

1) повномасштабні інноваційні діорами та натурні інтер'єри з минулого:

давньоруську лазню 10–11 ст. (засіб оздоровлення та місце давніх лікувальних практик);
діораму, що висвітлює медичну допомогу у військах Б.-З. Хмельницького;
аптеку кінця 18 — початку 19 ст. у м. Стрий;
операційну медичного факультету з портретними постатями хірургів В. Караваєва і М. Пирогова (де відтворено атмосферу хірургічного втручання у часи 19 ст.);
земську лікарню та кабінети відомих вчених;
діораму участі медиків у Другій світовій війні (з денним і нічним освітленням);

2) воскові портретні фігури відомих медиків (М. Пирогова, Д. Заболотного, О. Шалімова, М. Стражеска та ін.; художник С. Британ), виготовлені з надзвичайною деталізацією;

3) раритетні експонати:

старовинний медичний інструментарій;
аптечне начиння: старовинні флакони, ваги, ступки та рецептурні книги;
спеціальний бібліотечний фонд — рідкісні видання медичних праць 16–19 століть, рукописи відомих лікарів, перші медичні підручники тощо;
предмети, пов’язані з історією розвитку в Україні різних галузей медицини — хірургії, офтальмології, гінекології, патології, бактеріології; храмові вотивні предмети та ін.;

4) антропологічну колекцію — черепи та кістяки зі слідами стародавніх операцій (трепанацій), що свідчать про лікарські практики на території України ще тисячі років тому; 5) твори українського образотворчого мистецтва з медичної тематики (скульптури, гобелени, графіка, портретний живопис).

Експозиція побудована за принципом театральних постанов. Під час екскурсії використовуються спеціальні світлові та звукові ефекти, що підсилюють враження від перегляду діорам.

Музей поділено на тематичні розділи:

Медицина в стародавні часи.
Медицина 18–19 століть.
Медицина кінця 19 — початку 20 століття.
Медицина 20 — початку 21 століття.
Ера Амосова та Шалімова.
Чорнобильська трагедія.
Медицина Незалежної України.

Інтерактивна зона — квест-кімната «Проєкт “SUPERHOMO”».

Експозицію завершують експонати, присвячені розвитку сучасної медицини в Україні. В останні роки музей активно збирає матеріали з медицини Євромайдану, АТО; представлена участь медиків у російсько-українській війні.

Музеєм було засновано перший в Україні історико-медичний журнал «Агапіт» (1994), що виходив двічі на рік трьома мовами.

Офіційний сайт: http://nmmu.org/

Значення

Національний музей медицини є унікальним культурним та науковим феноменом. Має вагоме науково-освітнє значення — як головний центр вивчення історії медицини в Україні він є потужною навчальною базою для студентів-медиків та науковців. Відіграє значущу роль у популяризації науки — завдяки інтерактивності робить складні медичні теми зрозумілими та цікавими для широкої аудиторії. Є носієм та зберігачем культурно-історичної спадщини — документує внесок українських вчених у світову скарбницю медицини. Заклад став одним із лідерів інноваційного підходу до музеєзнавства («театр медицини») — використання діорам, аудіовізуальних ефектів та воскових фігур створило новий стандарт експозиції, який пізніше запозичили інші світові музеї.

Музей набув міжнародного визнання — входить до міжнародних асоціацій медичних музеїв і вважається одним із найкращих у Європі за своєю структурою та наповненням.

Додатково

За словами директора музею В. Шипуліна серед планів з розвитку закладу — реконструкція підвалів будівлі та підготовка експозиції, пов’язаної з т. з. справою Бейліса, епізоди якої пов’язані з колишнім Анатомічним театром.

Література

Грандо О. А. Медицина в зеркале истории: О музее медицины Украинской ССР. Киев : «Здоровья», 1990. 152 с.
Шипулін В. П., Догузов В. Д. Анатомічний театр Університету святого Володимира (до 160-річчя з дня відкриття) // Науковий журнал МОЗ України. 2013. № 2 (48). С. 116–120.
Догузов В.Д. Створення та розвиток Національного музею медицини України // Всеукраїнський Музейний Форум. Матеріали науково-практичної конференції. Переяслав-Хмельницький : [б. в.], 2017. С. 127–131.
Снєгірьов П. Національний музей медицини України // Фармацевтична енциклопедія. URL: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/4934/nacionalnij-muzej-medicini-ukraini
Національний музей медицини України // Мінкульт. URL: https://museum.mincult.gov.ua/museums/natsionalnyy-muzey-medytsyny-ukrayiny

Автор ВУЕ

А. А. Кот

Покликання на цю статтю: Кот А. А. Національний музей медицини України // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Національний музей медицини України (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.05.2026