Любов у Правді (енцикліка)

«Любо́в у Пра́вді» («Любов у Істині»; лат. «Caritas in Veritate») — енцикліка Папи Римського Бенедикта XVI від 29 червня 2009, адресована широкому загалу (до єпископів, пресвітерів, дияконів, мирян i всіх людей доброї волі).

Історична довідка

«Любов у Правді» продовжила низку попередніх соціальних енциклік папи, присвячених висвітленню позиції Католицької церкви з найактуальніших проблем сучасної цивілізації.

Енцикліка корелює з ін. папськими посланнями, де викладені різні аспекти соціального вчення Католицької церкви. Передусім йдеться про енцикліку Павла VI «Прогрес народів» (лат. «Populorum Progressio»; 1967), в якій порушені питання наперед визначеності людського життя, перспектив його приватних і суспільних форм, діяльності і поведінки особи в сучасному світі через призму категорії «добра» («блага»).

Видана початково сімома мовами, однак, у порушення традиції, серед мов оригіналу публікації була відсутня латинь. Відмічають, що саме труднощі перекладу документа латиною спричинили затримку її публікації (оприлюднена 7 липня).

Структура

Енцикліка складається зі вступу, 9 розділів і закінчення, містить 79 параграфів.

Розділи:

Розділ 1 «Послання Рopulorum progressio»

Розділ 2 «Людський розвиток у наші часи»

Розділ 3 «Братерство, економічне піднесення і громадянське суспільство»

Розділ 4 «Розвиток народів, права і обов'язки, середовище»

Розділ 5 «Співробітництво людської сім’ї»

Розділ 6 «Розвиток народів і технологій»

Основний зміст

Перший розділ містить виклад головних положень енцикліки Павла VI «Populorum Progressio» з акцентом на актуальність її нового прочитання в сучасних умовах, оцінки сучасного соціально-економічного розвитку людства у фокусі соціального вчення Церкви. Другий і третій розділи висвітлюють найактуальніші проблеми сучасної економіки та соціуму (гостру соціальну нерівність, бідність, голод, неконтрольовану міграцію, політичні кризи, проблеми глобалізації тощо) і шляхи їхнього вирішення. Понтифік висновує, що вихід із кризи неможливий без залучення духовно-морального потенціалу людства і передусім цінностей християнства. Особливої уваги, на думку папи, потребує розвиток сфери економіки, фінансів і доцільного капіталовкладення, що вимагає обов’язкової орієнтації на загальнолюдські потреби та інтереси, спільне благо. У четвертому розділі наголошено на необхідності дотримання прав людини, захисту природи і всіх живих створінь на Землі (сфера екології). П’ятий — присвячений проблематиці міжлюдського спілкування через дотримання діалогізму, особливо у сферах економіки, політики, культури. Принцип діалогу розуміється як універсальний засіб подолання соціальних конфліктів, джерело атмосфери взаємодопомоги, взаємодовіри і толерантності у людському співтоваристві. Останній розділ містить критичні зауваження щодо поширення технологізму як бездумного і безвідповідального використання новітніх технологій на шкоду людині. Водночас актуалізує проблему якнайшвидшого подолання цієї негативної тенденції та утвердження її альтернативи — соціокультурного поступу через трансформацію технологій на ціннісних засадах служіння людству.

У документі висвітлено різні аспекти соціальної етики, біоетики, християнського гуманізму. Папа підкреслив важливий сенс принципу безоплатності і «логіки дарунку» в ринковій економіці, де особистий зиск не може надалі лишатися єдиним критерієм підприємництва.

Значення

До визначальних понять, якими оперує енцикліка «Caritas in Veritate», належать «справедливість», «правда» і «спільне благо». Документ резюмує, що прогресивний розвиток особи і суспільства нездійсненний без віри в Бога і реалізації моральних цінностей християнства в житті людей та без підґрунтя духовної культури загалом. Орієнтація на спільне благо, досягнення людського розуму, опертя на любов, милосердя, справедливість, совість, правду є умовою подолання наявних соціально-економічних конфліктів і кризових явищ у різних сферах суспільного життя.

Енцикліка була позитивно сприйнята як у релігійному середовищі (католицькому, протестантському, мусульманському), так і серед світських кіл, провідних політичних діячів.

Додатково

Переклад енцикліки іншими мовами оприсутнив низку труднощів. Так, термін «Caritas» часто перекладають (зокрема і в офіційних джерелах Святого престолу) як милосердя. Подвійна термінологія використана багатьма офіційними перекладами: італійським («carita» та «amore»), французьким («charitе» та «amour»), англійським («charity» та «love»). Німецький переклад (рідна мова понтифіка) використовує лише один термін — «Liebe».

Цитата

«…найбільшою силою на службі розвитку є християнський гуманізм […], який оживляє любов і походить із правди, і приймає обох як вічний Божий дар. Відкритість до Бога відкриває нас до наших братів та сестер, а також до розуміння життя як солідарного і радісного завдання. І навпаки, ідеологічна закритість до Бога, а також атеїзм байдужості, що забуває про Творця і наражається на забуття людських цінностей, є нині серед найбільших перешкод у розвитку. Гуманізм, що виключає Бога, є нелюдським гуманізмом. Лише гуманізм, відкритий до Абсолюту, може вести нас у насадженні та реалізації форм громадського і суспільного життя...»

 Любов у Правді. Енцикліка Святійшого Отця Бенедикта XVI / Пер. з лат. § 78. URL: http://www.vatican.va/content/benedict-xvi/en/encyclicals/documents/hf_ben-xvi_enc_20090629_caritas-in-veritate.html</blockquote>


Джерела:

Укр. перекл. —

  • «Caritas In Veritate» «Любов у Правді». Енцикліка Святійшого Отця Бенедикта XVI до єпископів, пресвітерів і дияконів, до осіб посвячених, до мирян i всіх людей доброї волі про інтегральний людський розвиток у любові і правді // Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні. URL: http://kmc.media/dokumenty-cerkvy/slovo-papy-francyska/286-caritas-in-veritate-lyubov-u-pravdi.html

Література:

  1. Яроцький П. Л. Католицька концепція інтегрального розвитку людства як вияв взаємовідносин сакрального і секулярного в глобалізованому світі // Українське релігієзнавство. 2010. № 54. С. 49–63.
  2. Гаврилюк Т. Християнство в антропологічній перспективі ХХІ ст. // Українське релігієзнавство. 2016. № 79. С. 72–78.

Автор ВУЕ

С. І. Присухін


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Любов у Правді (енцикліка) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Любов у Правді (енцикліка) (дата звернення: 28.09.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.09.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ