Леунов, Олександр Володимирович
Леуно́в, Олекса́ндр Володи́мирович (31.12.1987, с. Мала Рибиця, тепер Сумського району Сумської області — 16.03.2022, с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області, де й був похований; перепохований 27.07.2022 у м. Корець Рівненського району Рівненської області) — військовослужбовець, старший сержант Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).
|
Леунов, Олександр Володимирович | |
|---|---|
| Народження | 31.12.1987 |
| Місце народження | Мала Рибиця |
| Смерть | 16.03.2022 |
| Місце смерті | Кам'янка (Харківська область) |
| Місце поховання | Корець |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка |
Життєпис
Після закінчення 9 класу загальноосвітньої школи у с. Малій Рибиці вступив до Лебединського фахового медичного коледжу імені професора М. I. Ситенка (Сумська область; не закінчив, був призваний на строкову військову службу, яку проходив у АР Крим).
2007–2010 служив за контрактом у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького Сухопутних військ у м. Новограді-Волинському (тепер м. Звягель) Житомирської області.
2015 брав участь в антитерористичній операції на Сході України та операції Об’єднаних сил у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ в Авдіївській промзоні, м. Краматорську, селищі Зайцевому Донецької області. Був тричі поранений, але відмовлявся від евакуації.
2021–2022 працював у Вищому професійному училищі № 24 м. Корця. Від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну ніс військову службу на посаді командира відділення аеромобільно-десантного взводу 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова.
Загинув 16.03.2022 під час виконання бойового завдання біля с. Кам’янки.
У нього залишилися двоє дітей, дружина, батьки.
Подвиг
16.03.2022 на чолі підрозділу вступив бій біля с. Кам’янки. Під вогнем противника зупинив просування ворожих колон, що проривалися з м. Ізюма до м. Слов’янська, і запобіг оточенню військ ЗСУ. Знищив 3 російські танки і 2 бойові машини піхоти. Отримав смертельне поранення в результаті прямого влучання по бронетранспортеру, в якому перебував.
Нагороди та визнання
За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (08.07.2023, посмертно).
Цитата
Протоієрей Іван Мациканич у жалобній промові під час відспівування О. Леунова у Свято-Воскресенському храмі м. Корця зазначив:
«Ми плачемо, жаліємося, що у нас щось недобре, яка буде осінь, зима… А які сльози мають проливати мама, тато, дружина, діти загиблого воїна? Ось таку ціну свободи платить наша Батьківщина, молоді сім’ї. Як можна оцінити серце мами, яка втрачає сина? Як можна оцінити серце коханої людини, для якої, здається, життя втрачає сенс? Сьогодні знову наше містечко огортає плач і скорбота. Уявіть, як зараз на серці у матері трьох синів, один з яких загинув, інший поранений, а третій — у гарячій точці. Ось така ціна свободи, нашого з вами вільного життя. Нам потрібно жити, але кожне справжнє українське серце повинне бути в скорботі. Учора, сьогодні і, на жаль, завтра, допоки не виженемо нечисту силу, яка прийшла на нашу землю».Цит за: Плакало навіть небо. У Корці попрощалися із загиблим захисником Олександром Леуновим. URL: https://www.facebook.com/visnykkorec/posts/плакало-навіть-небо-у-корці-попрощалися-із-загиблим-захисником-олександром-леуно/609431960530918/
Джерело
- Про присвоєння О. Леунову звання Герой України: Указ Президента України № 391/2023 від 8 березня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3912023-47385
Література
- Загинув Олександр Леунов, який тривалий час навчався в Малорибицькій школі // Краснопілля край слобожанський. 2022. URL: https://krasnews.wordpress.com/2022/08/05/загинув-олександр-леунов-який-тривал/
- Щербан Р. Леунов Олександр Володимирович (31.12.1987–16.03.2022) // Революція гідності. Війна. Рівненщина. 2022. URL: https://memory.rv.ua/leunov-oleksandr-volodymyrovych-31-12-1987-16-03-2022/
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Леунов, Олександр Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Леунов, Олександр Володимирович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.09.2024