Лев XIV

Фото агенції AFP (фрагмент)

Лев XIV [ лат. Leo XIV; світське прізвище та ім’я — Превост Мартінес, Роберт Френсіс (англ. Prevost Martinez Robert Francis); нар. 14.09.1955, м. Чикаго, шт. Іллінойс, США] — церковний діяч, доктор канонічного права (з 1987), кардинал (з 2023), чинний Папа Римський, обраний конклавом 08.05.2025.

Лев XIV (Leo XIV)
Справжнє ім’я	Роберт Френсіс
Справжнє прізвище	Превост Мартінес
Народження	14.09.1955
Місце народження	Чикаго
Місце діяльності	США, Перу, Ватикан
Напрями діяльності	релігія, канонічне право, місіонерське служіння, церковне управління
Традиція/школа	католицизм

Життєпис

Кардинал Р. Превост Мартінес

Народився у сім’ї емігрантів франко-італійського (батько) та іспанського (мати) походження, має двох братів. З дитинства був долучений до релігійного життя, служив вівтарником. Середню освіту здобув у молодшій семінарії ордену августинців у м. Чикаго (1973).

Закінчив католицький Університет Вілланови (м. Вілланова, шт. Пенсильванія) зі ступенем бакалавра наук з математики (1977). Обрав шлях священницького служіння. У вересні 1977 вступив до новіціату ордену Св. Августина в м. Сент-Луїсі (шт. Міссурі, США), 02.09.1978 приніс перші, а 29.08.1981 — урочисті обітниці.

Здобув ступінь магістра теології (1982) у вищій школі богослов’я — Католицькій теологічній спілці Чикаго (англ. Catholic Theological Union of Chicago). Був спрямований орденом до м. Рима для вивчення канонічного права в Папському університеті святого Томи Аквінського (Ангелікумі; з 1982). Священницьке свячення отримав 19.06.1982 у м. Римі.

Після здобуття ступеню ліценціата з канонічного права (1984) приєднався до августинської місії в Перу, працював 1985‒1986 канцлером територіальної прелатури в м. П’юра (регіон П’юра, Перу). Захистив 1987 докторську дисертацію «Роль місцевого пріора в Ордені Святого Августина». Того ж року Р. Превоста обрано директором з питань покликань та директором місій августинської провінції в м. Олімпія-Філдс (шт. Іллінойс, США).

Повернувся 1988 до Перу, служив у місії м. Трухільйо (регіон Ла-Лібертад, Перу): пріор громади (1988‒1992), директор спільного проєкту з формації кандидатів у члени августинського ордену (1988‒1998), одночасно викладач для молодих кандидатів (1992‒1998), судовий вікарій архієпархії (1989‒1998), професор канонічного, патристичного та морального права у Вищій семінарії «Сан-Карлос і Сан-Марсело». Обраний 1998 провінціалом (приступив до виконання обов’язків у березні 1999), а з вересня 2001 — Генеральним пріором провінції августинців в м. Чикаго (служив два 6-річні терміни).

03.11.2014 папа Франциск призначив Р. Превоста апостольським адміністратором єпархії Чіклайо (Перу), 12.11. його висвятили на єпископа у кафедральному соборі єпархії, з 26.09.2015 — єпископ Чиклайо. Віцепрезидент Перуанської конференції єпископів (2018). Апостольський адміністратор єпархії Калья в Перу (з 15.04.2020). Від 2015 — натуралізований громадянин Перу.

Виконував обов’язки у Римській курії: член Конгрегації у справах духовенства (з 2019), член Конгрегації у справах єпископів (з 2020), префект Дикастерії у справах єпископів (з титулом архієпископа-емерита Чиклайо) та голова Папської комісії у справах Латинської Америки (з 2023). Посада префекта дикастерії, що відповідає за добір та рекомендацію папі кандидатів у єпископат зробила постать Превоста помітною та впливовою в Католицькій церкві.

Піднесений Франциском до гідності кардинала-диякона (30.09.2023), пізніше — кардинала-єпископа (06.02.2025). Входив до складу дикастерій з питань євангелізації; доктрини віри; Східних церков; духовенства; культури та освіти; законодавчих текстів тощо; Папської комісії у справах держави-міста Ватикану.

Володіє англійською, іспанською, італійською, французькою та португальською мовами, читає латинською та німецькою. Відвідав майже 50 країн, де діяли місії ордену августинців.

Ім’я кардинала називали серед імовірних «папабілі» під час підготовки конклаву.

Понтифікат

Обраний на другий день засідань конклаву кардиналів. Став першим папою — уродженцем Сполучених Штатів Америки. Обрав престольне ім’я Лев XIV (що символізує продовження традицій понтифікату Лева ХІІІ).

У першому вітальному слові з балкону собору Святого Петра в Римі новообраний папа звернувся до вірян з побажаннями миру — «першими вітанням воскреслого Христа», мовив про мир роззброєний, смиренний і витривалий, що походить від Бога, закликав рухатися вперед з любов’ю та «будувати мости» — через діалог, зустрічі, аби» дістатися до Бога і жити в Божій любові».

Відомо, що Р. Превост не поділяв позиції попередника щодо висвячення жінок у дияконат, ліберальнішого ставлення до гомосексуальних шлюбів та ін., виступав проти пропаганди гендерної ідеології у школах тощо.

За оцінками релігієзнавців, обрання на Апостольський престол людини зі знанням багатьох мов, вихідця з США, який більшу частину життя служив у перуанському суспільстві, ієрарха з глобальним досвідом і контактами, теолога і правника, знавця суперечностей і проблем єпископської спільноти — знаменує спробу Католицької церкви знайти помірковану й компромісну постать, здатну очолити Церкву в часи конфліктів і нових викликів.

Додатково

З публічних висловлювань папи:

«Ми часто турбуємося про викладання доктрини, але ризикуємо забути, що наш перший обов'язок — передавати красу і радість від пізнання Ісуса».
«Для вас я єпископ; але з вами я християнин» (цитував св. Августина Гіппонського).
«Допомагайте нам, допомагайте один одному будувати мости — через діалог, через зустрічі — і всі ми мусимо бути одним народом, що живе в мирі».

Цитата

«Колись давно твердили, що ідея американського папи немислима. Спочатку це було в основному з логістичних причин — пароплавам з Нового Світу потрібно було так багато часу, щоб дістатися до Риму, що американські кардинали часто прибували занадто пізно, щоб проголосувати... Пізніше вето на американського папу стало геополітичним. У вас не може бути «папи-наддержави», чи думали щось подібне, тому що забагато людей у всьому світі задаватимуться питанням, чи дійсно папські рішення розпрацьовують у Ватикані, чи-то в штаб-квартирі ЦРУ в Ленглі. Сьогодні, втім, ця логіка здається застарілою. Америка більше не є єдиною світовою наддержавою, і в кожному разі, процеси всередині колегії кардиналів змінилися. Географія значною мірою зникла як питання голосування; кардиналів уже не обходить, який паспорт має кандидат, а радше те, який духовний, політичний та особистий профіль він втілює».
«Once upon a time, it was said that the idea of an American pope was unthinkable. In the beginning, it was for basically logistical reasons – steamships from the New World took so long to reach Rome that American cardinals often arrived too late to vote… Later, the veto on an American pope became geopolitical. You couldn’t have a “superpower pope,” or so the thinking ran, because too many people around the world would wonder if papal decisions were really being crafted in the Vatican or at CIA headquarters in Langley. Today, however, that logic feels superannuated. America is no longer the world’s lone superpower, and, in any event, dynamics inside the College of Cardinals have changed. Geography is largely dead as a voting issue; cardinals no longer care what passport a candidate holds, but rather what spiritual, political and personal profile he embodies».
Цит. за: White Chr. The first American pope? This cardinal has the best chance of making history in this conclave // National Catholic Reporter. 2025. URL: https://www.ncronline.org/vatican/vatican-news/papal-front-runner-interest-polyglot-us-cardinal-prevost-rises-italian