Кімберлі

Кі́мберлі (англ. Kimberly) — багатозначний термін.

Мапа алмазних полів (розподіл ділянок родовища) в Кімберлі, 1883

Котлованна розробка першої «кімберлітової трубки» в Кімберлі

Системи канатного підйому навколо кар’єру в Кімберлі

Схема шахтної розробки нижньої частини першої кімберлітової трубки

Сучасний вигляд кар’єру «Біг Хоул»

1) Алмазоносний район і головний осередок алмазної лихоманки 1870-х, перший центр індустріалізації в Південній Африці.

Географічне положення

Розміщений на пласкому плато на межі провінцій Північнокапської та Фрі-Стейт Південно-Африканської Республіки (ПАР), на 110 км східніше злиття річок Вааль та Оранжевої.

Площа — близько 200 км².

Історична довідка

Відкриття алмазних розсипів

Європейське заселення Південної Африки почалося в середині 17 ст., коли нідерландські кальвіністи (див. Кальвінізм) заснували поблизу мису Доброї Надії свою першу спільноту, 1652 — місто Капштадт (тепер Кейптаун) як проміжний порт на шляху до скарбів Сходу. Наприкінці 18 ст. почалося захоплення Капської колонії англійцями. Це змусило нідерландських поселенців (африканерів) переселитися на незаймані північно-східні території та заснувати дві незалежні республіки — Трансвааль і Оранжеву. 1866 на березі р. Оранжевої знайдено перший африканський алмаз, який наступного року експонували під назвою «Еврика» на Всесвітній виставці в м. Парижі. 1868 представлено алмаз вагою 83,5 каратів (отримав назву «Зірка Південної Африки»). Знахідки започаткували міжнародний рух старателів на пошуки африканських алмазів, який різко збільшився 1871 (так звана південноафриканська алмазна лихоманка).

Видобуток здійснювали шліховим методом, промиваючи пісок і уламковий матеріал річкових берегів. Крім звичайних лотків використовували промивальні установки жолобчатого типу. За назвою річкових розробок (англ. river diggings) шукачів алмазів найменували дигерами. Бажання дигерів захистити свої розробки спричинило оголошення Республіки Алмазних Полів, якою керували збори дигерів. Розташування родовищ на суперечливому пограниччі Оранжевої республіки африканерів і британської Капської колонії призвело (під тиском англійців) до передачі цих земель африканському племені гриква, яке невдовзі попрохало захисту у Великої Британії. Таким чином райони алмазних розробок увійшли до складу Капської колонії. Автором і натхненником цього геополітичного демаршу був британський міністр у справах колоній лорд Дж. Кімберлі (1826–1902; Велика Британія).

Розробка першої кімберлітової трубки

1871 виявлено перші великі алмази на пагорбі Кольсберг, де виникло поселення старателів Кімберлі (назване на честь лорда Кімберлі). Родовище було представлене не звичайними розсипами, а воронкоподібним геологічним тілом, заповненим брекчієподібною породою, що містила алмази. Такі поклади, що стрімко йшли в надра Землі, назвали кімберлітовими трубками (за місцем першого виявлення).

Площу родовища було поділено на квадрати зі стороною близько 9,5 м. На сотнях маленьких ділянок одночасно працювали десятки тисяч старателів. 1876 на руднику «Кімберлі» (пагорб Кольсберг) було 1 600 окремих «алмазних полів». Відкриті виробки у вигляді окремих котлованів швидко поглиблювали, проходи між ними (за нормами — 4,7 м) часто обвалювалися й незабаром злилися в гігантський кар’єр «Біг Хоул» (англ. Big Hole — Велика діра). Його глибина дорівнювала 240 м, площа чаші — близько 17 га (найбільша рукотворна виробка в історії гірництва). Зосередження великої кількості окремих виробок в одному кар’єрі ускладнювало транспортування руди до місць збагачення, оскільки доправлялась через ділянки, які належали різним власникам. Для розв’язання проблеми влаштували триярусну систему численних канатних доріг, що тяглися від добувних ділянок до бортів кар’єру.

1884 розпочали розробку кімберлітової трубки шахтним способом, який передбачав спорудження на безпечній відстані від чаші кар’єру вертикальних стовбурів, розкриття покладу квершлагами й камерну розробку на кількох горизонтах до глибини 1 097 м. На цьому дигерський видобуток припинив існування. Протягом 1871–1914 в Кімберлі було видобуто 2 722 кг алмазів.

Монополізація видобутку

Монополізація видобутку алмазів пов’язана із засновником компанії «Де Бірс» С. Дж. Родсом, діяльність якого призвела до утворення в 1887 монополії «Об’єднані рудники Де Бірс» (англ. «De Beers Consolidated Mines»). Після кончини провідних акціонерів компанії, зокрема власника рудника «Кімберлі» Б. Барнато (1851; Велика Британія — 1897; поблизу о. Мадейра; Португалія) і С. Родса, синдикат «Де Бірс» перейшов під контроль банківського дому Ротшильдів, а з 1913 провідним акціонером став Е. Опенгеймер [(1880; Німеччина — 1957; ПАР); голова правління «Де Бірс» з 1929, засновник золотодобувної корпорації «Англо Амерікен» (англ. «Anglo American»; див. Вітватерсранд)].

Цитата

У журналі «Даймонд Філдз Адвертайзер» (англ. «Diamond Fields Advertiser») так описано спалах алмазної лихоманки поблизу м. Кімберлі:
«Моряки тікали з кораблів, солдати дезертирували з армії, поліцейські кидали зброю й звільняли в’язнів, торговці кивали п’ятами зі своїх успішних підприємств, а службовці — зі своїх контор, фермери залишали свої стада і всі наввипередки бігли до берегів річок Вааль і Оранжевої...»
Цит. за: Гайко Г. І., Білецький В. С. Гірництво в історії цивілізації. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 486 с.

Література

Roberts Br. Kimberley: Turbulent City. Cape Town : D. Philip in Association with the Historical Society of Kimberley and the Northern Cape, 1976. 413 p.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Гірництво в історії цивілізації. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 486 с.

2) Місто в Південно-Африканській Республіці, адміністративний центр Північнокапської провінції, центр однойменного алмазоносного району. Відстань до м. Преторії близько 540 км. Поселення старателів Кімберлі утворили 1871, воно швидко перетворилося на місто. 1881 тут почала роботу перша в Африці фондова біржа. 02.09.1882 Кімберлі став першим містом у Південній півкулі і другим у світі (після м. Філадельфії, шт. Пенсильванія, США), де встановили освітлення вулиць електричними ліхтарями. 1896 в Кімберлі постала перша в Південній Африці Гірнича школа, на основі якої потім утворили Університет Вітватерсранд у м. Йоганнесбургу.