Відносини культурні
Відно́сини культу́рні — категорія культурології, яка визначає сукупність багатоманітних зв’язків, що виникають між суб’єктами взаємодії культур і характеризують культуру як цілісність.
Історична довідка
Здатність до відносин як унікальну властивість людини, що відрізняє її від світу природи, відзначив І. Кант. Окремі зв’язки між суб’єктами культури вивчали з 2-ї пол. 19 ст. у феноменології Е. Гуссерля та М. Гайдеггера; прагматизмі Ч. Г. Кулі, В. Джеймса, Дж. Дьюї; філософії діалогу М. Бубера (1878; Австрія — 1965; Ізраїль) та В. Біблера; соціології Г. Зіммеля, А. Шюца, І. Гоффмана (1922; Канада — 1982; США). Представники інтеракціонізму символічного, зокрема його фундатор Дж. Г. Мід та засновник лінгвістичної антропології Е. Сепір, досліджували відносини культурні як фундаментальну властивість людської свідомості й запоруку цілісності простору культури.
Характеристика
Відносини культурні поєднують усе розмаїття зв’язків, встановлених у просторі культури — економічні, політичні, освітні, наукові, ідеологічні, релігійні, побутові тощо. Початковою ланкою відносин у культурі є суб’єкт, який встановлює відносини зі світом, формує власні уявлення про нього та змінює його. Відносини між суб’єктами під час комунікації стають джерелом норм, традицій і цінностей культури. Норми — регулятор взаємин у просторі культури. Традиції є механізмом передачі досвіду між поколіннями. Цінності формують світогляд суб’єкта при розбудові відносин. Специфіка відносин культурних зумовлює особливості історико-культурних періодів, які проявляються у ставленні суб’єкта до світу, культурних практиках і ціннісних орієнтаціях. Суб’єкт є вплетеним у систему відносин культурних, які він формує та які впливають на нього та його вчинки. На міжнародному рівні відносини культурні є частиною культурної дипломатії, мають стратегічне значення, спрямовані на трансляцію цінностей певної культури мовою її складників — мистецтва, книговидання, шоу-бізнесу, науки, освіти, спорту. Від вдалої реалізації потенціалу відносин культурних залежить позитивний імідж країни на міжнародній арені.
Значення
Відносини культурні формують суб’єкта культури та є базовим щаблем зв’язків у системі культури, джерелом оновлення та диференційованості простору культури. Це робить культуру адаптивною до змін, забезпечує її динаміку, появу нових феноменів культури, а також сприяє формуванню нових культур.
Література
- Blumer H. Symbolic Interactionism: Perspective and Methods. Englewood Cliffs : Prentice-Hall, 1969. 208 p.
- Dyczewski L. Values — the Core of Culture // Politeja. 2016. № 13 (44). P. 143–170.
- Ахутін А., Берлянд І. Володимир Соломонович Біблер та його діа-логіка культури // Філософська думка. 2018. № 1. С. 56–65.
- Біблер В. Цивілізація і культура. Філософські роздуми у переддень XXI сторіччя (фраґменти) // Філософська думка. 2018. № 1. С. 66–81.
- Стасевська О. А., Маланчук І. І. Культурна дипломатія: симбіоз культурного та правового потенціалу // Право та інновації. 2021. № 1. С. 89–95.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шолухо Н. Є. Відносини культурні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Відносини культурні (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.07.2024
