Король, Сергій Володимирович

Коро́ль, Сергі́й Володи́мирович (01.10.1970, м. Тернопіль, тепер Україна — 24.02.2023, поблизу с. Масютівки Куп’янського району Харківської області; похований 27.02.2023 у рідному місті) — військовослужбовець, капітан Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).

Король, Сергій Володимирович
Народження	01.10.1970
Місце народження	Тернопіль
Смерть	24.02.2023
Місце смерті	Куп'янський район
Місце поховання	Тернопіль
Alma mater	Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка

Життєпис

Народився у сім’ї службовців. Навчався в загальноосвітній середній школі № 9 м. Тернополя (тепер Тернопільський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів — економічний ліцей № 9 імені Іванни Блажкевич»). У шкільні роки займався спортом (стрибки з трампліна на лижах, веслування на байдарках, біг).

1992 закінчив Полтавське вище військове командне училище зв’язку (тепер Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут); присвоєно військове звання лейтенанта.

24.07.1992 розпочав військову службу в 14-му окремому батальйоні 5-ї дивізії Національної гвардії України на посаді командира взводу зв’язку роти бойового забезпечення. Від 1994 — старший лейтенант, від 2000 — капітан. Брав участь у здійсненні спеціальних доручень, зокрема операцій із попередження контрабандних перевезень через кордон, ліквідації наслідків повені у Закарпатській області.

2000 звільнився у запас. Займався підприємницькою діяльністю.

Від початку російської агресії (2014) добровільно повернувся до військової служби на посаду заступника командира стрілецької роти з роботи із особовим складом 6-го окремого мотопіхотного батальйону «Збруч» 128-ї окремої механізованої бригади (від 2018 — 128-ма окрема гірсько-штурмова бригада), від грудня 2014 — командир мотопіхотної роти того ж батальйону. Позивний «Махно».

Брав участь у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності на Півдні та Сході України. Восени 2014 — на початку 2015 підрозділ С. Короля у Херсонській області на межі з Автономною Республікою Крим забезпечував охорону від ворожих диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) перекритих дамб, що регулювали водопостачання по Північнокримському каналу до окупованого півострова, захищав прохідні ділянки від імовірного наступу сил противника. У лютому–травні 2015 здійснював оборону української території на підступах до м. Маріуполя Донецької області.

Демобілізований 15.05.2015.

25.02.2022, на початку широкомасштабного військового вторгнення Росії в Україну, знову став до лав ЗСУ в рамках загальної мобілізації на посаді командира 2-ї роти 83-го батальйону 105-ї Окремої бригади територіальної оборони. У березні–травні 2022 воював на території Сумської та Харківської областей, від травня 2022 до лютого 2023 — у Донецькій та Харківській областях. Бойові завдання вирішував аналітично, враховуючи тактичні новаторства, власний досвід, зміну підходів ворога до ведення війни.

04.07.2022 під час прориву ворогом лінії оборони поблизу с. Краснопілля Краматорського району Донецької області група бійців під командуванням капітана С. Короля зі стрілецькою зброєю та протитанковими засобами протистояли значним силам противника, що діяли за підтримки військової техніки. Під час бою, що тривав близько 4 годин, вдалося відбити ворожий наступ та здійснити контрнаступ, у результаті якого знищено 2 танки, 4 бойові машини піхоти, значну кількість особового складу противника, вилучено трофейну зброю.

Восени 2022 рота С. Короля виконувала стратегічне завдання в Куп’янському районі Харківської області — утримувала залізницю й успішно протистояла неодноразовим спробам захоплення позицій ворогом.

22.10.2022 С. Король із бійцем у короткому стрілецькому бою відбили наступ ворожої ДРГ у складі 7 осіб, захопили двох полонених, зброю та планшет зі стратегічною інформацією про місця дислокації противника.

Подвиг

24.02.2023 поблизу с. Масютівки, командуючи бойовим підрозділом, під час 6-годинного бою не допустив захоплення позицій силами ворога, що мав чисельну перевагу і діяв за підтримки артилерії та снайперів. У цьому бою С. Король загинув.

Залишилися батько і сестра.

Нагороди та відзнаки

Шеврони і нагороди Героя України С. Короля. Фото: 105 окрема бригада тероборони ЗСУ

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (08.07.2023, посмертно).

Меморіалізація

Почесний громадянин м. Тернополя і Тернопільської області (2023, посмертно).

На честь С. Короля на фасаді Тернопільського НВК «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів — економічний ліцей № 9 імені Іванни Блажкевич» 21.11.2023 відкрито пам’ятну дошку, 13.12.2024 названо вулицю в м. Тернополі.

«Історія командира роти Сергія Короля».
Джерело ютуб канал «Суспільне Тернопіль».

Джерело

Про присвоєння С. Королю звання Герой України: Указ Президента України № 390/2023 від 8 липня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3902023-47381.

Література

Олійник Д. На Харківщині загинув командир з Тернополя Сергій Король // 20 хвилин. Тернопіль. 2023. URL: https://te.20minut.ua/Podii/na-harkivschini-zaginuv-komandir-z-ternopolya-sergiy-korol-11771869.html
Ревуцька О. Сергій Король. Приклад гідного військового командира // Історична правда. 2024. URL: https://www.istpravda.com.ua/columns/2024/10/1/164344/
Сергій Король // Тернопільська міська рада. 2024. URL: https://ternopilcity.gov.ua/about/geroi-ternopolya/83952.html

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Король, Сергій Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Король, Сергій Володимирович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.04.2025