Корнелій
Корнел́ій, Корнилій (лат. Cornelius; дата і місце народженні невідомі — 253, м. Чентум-Келла, тепер м. Чивітавекк’я, обл. Лаціо, Італія) — релігійний діяч, Папа Римський у березні / квітні 251 — червні 253.
|
Корнелій (Cornelius) | |
|---|---|
| Місце народження | |
| Смерть | 253 |
| Місце смерті | Чивітавекк’я |
| Місце поховання | Рим |
| Місце діяльності | Рим |
| Напрями діяльності | релігія, церковне управління |
| Традиція/школа | християнство |
Походження невідоме. Після смерті попередника новообраному Корнелію досить довго (близько 14 міс.), не вдавалося приступити до виконання своїх обов’язків, оскільки тривали переслідування християн.
Про діяльність папи маємо відомості з кількох збережених латиномовних послань. Як повідомляє в одному з них сам Корнелій: «кількість християн зростає», у м. Римі діє «46 священників, 7 дияконів, 7 субдияконів, 42 аколіти, 52 екзорцисти, читці і ризники. До того ж громада утримує понад 1500 вдів і сиріт». Відтак християнська громада, попри переслідування, зростала (за приблизними оцінками, сягала 30 тис. осіб).
Мав опонента-антипапу — єпископа Новаціана (дата народження невідома — бл. 258), що претендував на Апостольський престол у вакантний період. Відзначався гарною освітою, посідав високе становище серед римського духовенства, був автором багатьох релігійно-філософських трактатів. Заснував окрему громаду новаціанців (на Сході називали себе катарами), які посіли непримиренну позицію щодо грішників (зокрема й тих, хто відмовився від віри зі страху перед гоніннями за часів імператора Деція), відмовляли їм у покаянні, спасінні та сопричасті з церквою.
На бік Корнелія стали авторитетні богослови Кипріян Карфагенський, Діонісій Александрійський, більшість східних єпископів. На синоді 60 єпископів (251 н. е.) під головуванням Корнелія Новіціан був відлучений від церкви.
За наказом імператора Требоніана Галла (правив у 251‒253) Корнелій був заарештований й висланий у Чентум-Келлу (тепер м. Чивітавекк’я), де мученицьки помер. У 4 ст. останки папи були перевезені до м. Рима. похований у катакомбах св. Каллікста.
Визнаний святим, Католицька церква вшановує його пам’ять 16 вересня.
У середні віки частина його мощей була доправлена в германські землі — до Корнелімюнстерського абатства (поблизу м. Аахена).
Література
- McBrien R. P. Lives of the Popes: The Pontiffs from St. Peter to John Paul II. San Francisco : Harper San Francisco, 2000. 528 p
- Геник Л. Я. Історія християнства: Католицизм : у 2 т. Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. Том 1: Основні ідеї християнства. С. 492.
- Phillips Ch. The Illustrated History of the Рopes: an Authoritative Guide to the Lives аnd Works of the Рopes of the Catholic Church, with 450 images. London : Lorenz Books, 2018. 256 p.
Автор ВУЕ
- Я. Л. Геник
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.11.2024
