Колгас, Рем

Колгас, Рем (Koolhaas, Remment)
Народження	17.11.1944
Місце народження	Роттердам
Alma mater	Корнелльський університет
Напрями діяльності	архітектура
Традиція/школа	деконструктивізм

Відзнаки
Ордени	Почесного легіону
Лауреат Прітцкерівської премії	2000

Посольство Нідерландів у м. Берліні

Едукаторіум — центр кампуса Утрехтського університету в м. Утрехті

Центральна бібліотека у м. Сіетлі

Будинок музики — концертний зал у м. Порту.

Ко́лгас, Рем (нід. Koolhaas, Remment; 17.11.1944, м. Роттердам, провінція Південна Голландія, Нідерланди) — архітектор, представник деконструктивізму, лауреат Прітцкерівської премії з архітектури (2000), почесний доктор Лувенського католицького університету (з 2007) та Вільного Амстердамського (з 2012) університету.

Життєпис

Народився в інтелігентній сім’ї. Батько А. Колгас (1912–1992, Нідерланди) — письменник, сценарист і кінокритик. Дід по матері Д. Розенбург (1887–1962; Нідерланди) — архітектор. Сім’я мешкала в Індонезії 1952–1956, підтримувала незалежність її від Нідерландів. Спершу навчався на сценариста у Нідерландській кіноакадемії, написав 1969 сценарій кінофільму, від 1963 працював журналістом. Навчався на архітектора 1968–1972 у Школі Архітектурної асоціації у м. Лондоні. Від 1972, здобувши стипендію, завершив архітектурну освіту в Корнелльському університеті (США), після чого став запрошеним науковим співробітником Інституту архітектури та урбаністичних досліджень у м. Нью-Йорку. Разом із дружиною, художницею М. Фрізендорп (нар. 1945; Нідерланди) та подружжям приятелів-архітекторів 1975 заснував архітектурне бюро «Офіс столичної архітектури», відоме спершу лекціями, дискусіями, конкурсами та публікаціями, а згодом — проєктами в стилістиці деконструктивізму. Бюро зазнало кількох реорганізацій. У ньому розпочала свою професійну кар’єру З. М. Хадід. Колгас 1990–1995 працював ад’юнкт-професором (позаштатним викладачем) архітектури в Гарвардському університеті. Від 1995 — професор архітектури та містобудування цього університету, керівник дослідницької групи «Project on the City». Від 2005 — співзасновник журналу «Volume Magazine». Був куратором Венеційського бієнале архітектури 2014.

Творчість

Один із найвизначніших теоретиків архітектури та містобудування останньої чверті 20 ст., котрий реалізував свої ідеї протягом 1-ї чверті 21 ст. Автор книжки «Несамовитий Нью-Йорк. Маніфест зворотної сили для Мангеттена». Колгаса приваблюють центри великих міст як складні місця, в яких концентрується людська діяльність. Це дає йому можливість перетворити недоліки й проблеми на творчі вирішення їх. Попри належність до зодчих деконструктивізму, його еклектичний та різноманітний авторський стиль включає іронічне переосмислення творів великих попередників — засновників архітектури сучасної (функціоналізму, модернізму), таких як Ле Корбюзьє, Л. Міс ван дер Рое. Він трактує це як частину формальної гри, тобто відповідно до однієї із засад іншого архітектурного напряму 20 ст. — постмодернізму. Його будівлі характерні досконалою функціональністю, хоча деякі його пропозиції щодо поєднання функцій видаються дивними (наприклад, влаштування медичного центру для безхатьків у будівлі Центральної бібліотеки у м. Сіетлі, США). Схильний до безпідставної епатажності як у своїх публікаціях, так і в практичній роботі. Його незвичну споруду «горизонтального хмарочоса» штаб-квартири Центрального телебачення у м. Пекіні місцеві мешканці назвали «Великими штанами». Твори архітектури авторства Колгаса та його архітектурного бюро є в різних країнах Європи, Азії, Африки та у США.

Т в о р и:

Кунстхаль — мистецький простір у м. Роттердамі 1992;
Едукаторіум — центр кампуса Утрехтського університету, Нідерланди 1995;
посольство Нідерландів у м. Берліні 2003;
Музей мистецтв Сеульського національного університету, Республіка Корея 2005;
Центральна бібліотека у м. Сіетлі, США 2005;
Будинок музики — концертна зала у м. Порту, Португалія 2005;
штаб-квартира Центрального телебачення у м. Пекіні, 2012;
житлово-офісний комплекс «Де Роттердам» у м. Роттердамі 2013;
Національна бібліотека Катару у м. Досі 2017;
новий корпус медіахолдингу А. Шпрінгера у м. Берліні 2020;
Центр виконавських мистецтв у м. Тайбеї, Тайвань 2022.

Визнання

Почесний член Асоціації німецьких архітекторів (з 1989) та Американської академії мистецтв і літератури (2000).

Лауреат Прітцкерівської премії з архітектури (2000).

Лицар ордена Почесного легіону (Франція; 2001).

Лауреат Імператорської премії (Японія; 2003).

Золота медаль Королівського інституту британських архітекторів (2004).

Лауреат премії Євросоюзу імені Міс ван дер Рое за сучасну архітектуру (2005).

Член Американської академії мистецтв і наук (з 2007).

Включений журналом «Тайм» до списку 100 найвпливовіших людей світу (2008).

Лауреат премії «Золотий лев» Венеційського бієнале архітектури за працю всього життя (2010) та премії Йоганнеса Вермеєра (державна премія Нідерландів у сфері мистецтва; 2013).

Член Американського філософського товариства (з 2014).

Командор мистецтв і літератури (Франція; найвища державна відзнака у сфері мистецтва й літератури; 2018).

Галерея

Штаб-квартира Центрального телебачення в м. Пекіні
Житлово-офісний комплекс «Де Роттердам»
у м. Роттердамі
Новий корпус медіахолдингу А. Шпрінгера у м. Берліні
Центр виконавських мистецтв у м. Тайбеї

Цитата

Рішення журі Прітцкерівської премії з архітектури 2000.
Переклад:
«Рем Колгас — це рідкісне поєднання візіонера та виконавця, філософа та прагматика, теоретика та пророка, архітектора, чиї ідеї щодо будівель та міського планування зробили його одним із найбільш обговорюваних сучасних архітекторів у світі ще до того, як будь-який з його проєктів був втілений у життя. Все це досягнуто завдяки його працям та дискусіям зі студентами, що неодноразово викликало суперечки внаслідок виходу за межі загальноприйнятих норм. Він так само відомий своїми книгами, регіональними та глобальними проєктними планами, академічними дослідженнями з групами студентів, як і своєю сміливою та різкою архітектурою, яка спонукає до роздумів.»
Оригінал:
«Rem Koolhaas is that rare combination of visionary and implementer — philosopher and pragmatist — theorist and prophet — an architect whose ideas about buildings and urban planning made him one of the most discussed contemporary architects in the world even before any of his design projects came to fruition. It was all accomplished with his writings and discussions with students, many times stirring controversy for straying outside the bounds of convention. He is as well known for his books, regional and global plans, academic explorations with groups of students, as he is for his bold, strident, thought provoking architecture.»
(Цит. за: The Pritzker Architecture Prize. URL: https://www.pritzkerprize.com/laureates/2000#laureate-page-238 Переклад Вечерського В. В.).

Додатково

Архітектор, котрий ніколи не жив при соціалізмі, має ліві політичні переконання. У публічних виступах в Китаї він висловлював оптимізм щодо соціалістичного розвитку КНР та бездоказово критикував капіталізм за те, що він, нібито, зумовлює «провал архітектури» як наслідок «децентралізації й перешкоджання ефективній комунікації».

Праці

Delirious New York: A Retroactive Manifesto for Manhattan. New York, 1978.

Джерело

The Pritzker Architecture Prize. URL: https://www.pritzkerprize.com/laureates/2000#laureate-page-238

Література

Johnson P., Wigley M. Deconstructivist Architecture: The Museum of Modern Art. New York : Little Brown and Company, 1988. 104 p.
Tschumi B. Architecture and Disjunction. Cambridge : The MIT Press, 1994. 168 p.
Sinning H. More is more. Theorie und Architektur OMA. Rem Koolhaas. Tübingen : Wasmuth, 2000. 98 p.
Böck I. Six canonical projects by Rem Koolhaas. Essays On The History Of Ideas. Berlin : JOVIS Verlag, 2015. 370 p.
van Gerrewey Ch. OMA / Rem Koolhaas: A Critical Reader. Basel ; Berlin ; Boston : Birkhäuser Verlag, 2019. 464 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Колгас, Рем // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Колгас, Рем (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.06.2026