Дисиметрія (архітектура)
Дисиметрі́я (від дис..., диз... і симетрія) — часткове, незначне порушення дзеркальної симетрії.
Це об’єктивна властивість архітектурної форми. Використання цієї властивості в архітектурі для організації маси й упорядкування простору належить до основних засобів архітектурної композиції. Дисиметрія відрізняється від асиметрії тим, що у загальній побудові дисиметричного об’єкта присутня загальна симетричність щодо осі дзеркальної симетрії (або елементи такої симетричності), а у цілковито асиметричного об’єкта цього немає. На відміну від асиметрії, у дисиметричній композиції зберігається рівновага мас. При дисиметрії композиційний центр і композиційна вісь збігаються, а незначні відмінності по обидва боки осі не порушують рівності мас.
У дисиметричних спорудах нюансними відхиленнями від симетричності зазвичай є дещо відмінні за формою та/чи кольором:
- окремі частини споруди (приміром парні вежі готичних костелів, неоднакові за формою, ризаліти);
- елементи споруди — вікна, ніші, скульптури, портали, арки;
- архітектурні деталі;
- відмінності в кольоровому вирішенні різних частин фасаду.
Дисиметрію як композиційний засіб використовують в архітектурі, дизайні, декоративно-ужитковому мистецтві.
Дисиметрія широко поширена у природі: приміром, обличчя людини у фас є дисиметричним.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 85.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 146.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Дисиметрія (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дисиметрія (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.10.2025
