Громадянства позбавлення

Громадя́нства позба́влення — припинення стійкого політико-правового зв’язку особи з державою в односторонньому порядку за ініціативою держави, незалежно від волі та бажання громадянина (Див. Громадянство).

Характеристика

Позбавлення громадянства — акт, який ініціює держава. Це суперечить принципу рівноправності особи та держави як суб’єктів громадянства. Тому його вважають недемократичним та антигуманним заходом.

Від позбавлення громадянства треба відрізняти громадянства втрату. Підстави та процедури втрати та позбавлення громадянства можуть відрізнятися в різних країнах, а термінологія може бути нечіткою.

Міжнародно-правові стандарти та обмеження

Міжнародне право суттєво обмежує можливості держав щодо позбавлення громадянства, особливо якщо це призводить до безгромадянства:

• Загальна декларація прав людини (1948) проголошує, що ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства (частина 2 статті 15).
• Європейська конвенція про громадянство (1997, Україна ратифікувала 2006) забороняє безпідставне позбавлення громадянства та дискримінацію при вирішенні питань громадянства (статті 4, 5).
• Конвенція про скорочення безгромадянства (1961, Україна приєдналася 2013) забороняє позбавлення громадянства, якщо таке позбавлення зробило б цю особу апатридом (стаття 8), крім випадків:
  • проживання за кордоном протягом тривалого терміну (не менше 7 років) без заяви про збереження громадянства;
  • громадянства набуття внаслідок обману або надання неправдивих відомостей;
  • діянь, що завдають шкоди інтересам державним (служба в іноземній армії всупереч забороні, присяга на вірність іншій державі тощо).

Стаття 9 Конвенції забороняє позбавлення громадянства з расових, етнічних, релігійних чи політичних мотивів.

Зарубіжна практика

Конституції та законодавство багатьох країн містять заборону на позбавлення громадянства або суттєво обмежують таку можливість:

• Німеччина. Позбавлення німецького громадянства заборонено (ч. 1 ст. 16 Основного закону).
• Італія. Позбавлення громадянства з політичних мотивів заборонено (ст. 22 Конституції).
• ПАР. Позбавлення громадянства заборонено (ст. 20 Конституції).
• Естонія. Позбавлення громадянства, набутого за народженням, а також позбавлення громадянства через переконання заборонено (ч. 3, 4 ст. 8 Конституції).
• Грузія. Позбавлення громадянства не допускається (ч. 2 ст. 13 Конституції).
• Чехія. Позбавлення громадянства проти волі особи заборонено (ч. 2 ст. 12 Конституції).
• Словаччина. Позбавлення громадянства проти волі особи заборонено (ч. 2 ст. 5 Конституції).
• Конституції Болгарії та Молдови, хоч і містять положення про неможливість позбавлення громадянства, передбачають винятки. Конституція Болгарії забороняє позбавлення громадянства, набутого за народженням (ч. 3 ст. 25). Конституція Молдови забороняє свавільне позбавлення громадянства. Закон «Про громадянство Республіки Молдова» (1991) допускає позбавлення громадянства указом президента у випадках набуття громадянства внаслідок обману, вступу на військову службу іноземної держави або вчинення особливо тяжких діянь, що завдають шкоди державі (з обмеженням щодо апатризму).

В Україні

Позбавлення громадянства в Україні заборонено. Стаття 25 Конституції України 1996 встановлює, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Принцип неможливості позбавлення громадянина України громадянства закріплено також у Законі України «Про громадянство України» (2001; п. 3 ч. 1 ст. 2). Замість інституту позбавлення громадянства, законодавство України передбачає інститут втрати громадянства України, підстави для якої чітко визначені законом.

Джерела

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text
2. Про громадянство України: Закон України № 2235-III від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 13. Ст. 65. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text
3. Про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство: Закон України від № 163-V від 20 вересня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 45. Ст. 437. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/163-16#Text
4. Про приєднання України до Конвенції про скорочення безгромадянства: Закон України № 22-VII від 11 січня 2013 р. // Відомості Верховної Ради. 2014. № 10. Ст. 100. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/22-18#Text
5. Загальна декларація прав людини // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text
6. Конвенція про скорочення безгромадянства // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_240#Text

Автор ВУЕ

• Колодій А. М.

Покликання на цю статтю: Колодій А. М. Громадянства позбавлення // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Громадянства позбавлення (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.05.2025