Гласність

Гла́сність — компонент демократичного суспільства; відкрите та повне інформування населення стосовно будь-якої суспільно значущої проблеми та можливість її вільного та широкого обговорення; передумова та підґрунтя плюралізму думок.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Література
4 Автор ВУЕ

Історична довідка

Як специфічний політичний феномен поняття сформувалося на основі демократичного принципу гласності судового процесу, який було запроваджено у юридичну практику Російської імперії після судової реформи 1864 р. Зміст гласності у той час полягав у відкритому судовому розгляді всіх справ, публічному проголошенні судових вироків і рішень.

Термін набув особливого поширення у 1980-х, коли радянське керівництво на чолі з М. Горбачовим розпочало суспільно-політичну модернізацію країни («перебудову»). Важливим елементом змін стала нова політика інформаційна, яку назвали «гласність». Проголошена згори гласність створила підґрунтя для розгортання в Союзі Радянських Соціалістичних Республік широкого дискурсу з актуальних суспільних питань: ліквідації «білих плям» історії; відновлення реальних прав різних народів та націй; екологічної безпеки тощо. Це сприяло розвитку плюралізму думок, зростанню свідомості національної, посиленню громадської активності народів СРСР, їх консолідації на демократичних засадах.

Характеристика

Ознаки гласності:

відкритість діяльності державних органів і посадових осіб, громадських організацій і колективів трудових;
надання громадянам і їхнім об’єднанням інформації, необхідної для участі в обговоренні та вирішенні питань державного та суспільного життя;
доступність організацій, установ і посадових осіб;
виявлення та врахування громадської думки під час прийняття суспільно значущих рішень; оприлюднення ухвалених рішень тощо.

Гласність передбачає свободу слова, друку, засобів масової інформації. Категорично відкинувши цензуру, гласність стала інструментом свободи особистості. Одночасно вона несумісна з інформаційним свавіллям, в основі якого поширення сфабрикованої, наклепницької інформації, що принижує честь і гідність громадян, або ж пропаганда насилля.

Література

Камінський А. На перехідному етапі. «Гласність», «перебудова» і «демократизація» на Україні. Мюнхен : Український Вільний Університет, 1990. 624 c.
Бойко О. Д. Україна в 1985–1991 рр.: основні тенденції суспільно-політичного розвитку. Київ : Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, 2002. 306 с.
Бондарчук С. А. Гласність та відкритість судового процесу як гарантії доступу до правосуддя // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2010. № 4 (2). С. 6–11.
Даниленко В. М. Україна в 1985–1991 рр.: остання глава радянської історії. Київ : Інститут історії України НАН України, 2018. 278 с.
Плохій С. Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу / Пер. з англ. Я. Лебеденка, А. Сагана. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. 512 с.