Гази природні

Га́зи приро́дні — суміш вуглеводнів із домішками інших газів, що утворюється в результаті природних процесів.

Характеристика

За хімічним складом гази природні — суміш вуглеводнів [від метану (СН₄) до пентану (C₅Н₁₂)], азоту, вуглекислого газу, сірководню, кисню, водню, оксиду вуглецю, сірчистого газу, аргону, ксенону, неону, гелію, криптону, парів ртуті, летких жирних кислот.

Газові компоненти представлені як окремими атомами, так і хімічними сполуками.

Трапляються у природі в різних станах:

• вільному (атмосфера Землі та інших планет, газові поклади і течії в пористих та тріщинуватих гірських породах, у вугіллі);
• розчиненому (в гідросфері, підземних водах і нафтах);
• сорбованому (див. Сорбція) гірськими породами;
• твердому вигляді (як кристалогідрати).

Класифікація

Гази природні класифікують за умовами знаходження в природі:

• гази атмосфери (суміш газів хімічного, біохімічного і радіогенного походження: азоту, кисню з домішками вуглекислого газу, водню, озону, благородних газів);
• гази поблизу земної поверхні (ґрунтові та підґрунтові, болотні, торфові переважно біохімічного походження: вуглекислий газ, діоксид азоту, метан із домішками окису вуглецю, аміаку, водню);
• гази осадових порід (у нафті та вугіллі кам’яному, змішані, головним чином хімічного походження: азот, вуглекислий газ, метан із домішками водню);
• гази океанів і морів (біохімічного, хімічного і радіогенного походження: вуглекислий газ, азот із домішками водню, кисню, аміаку);
• гази метаморфічних порід (хімічного походження: вуглекислий газ, азот, водень з домішками метану);
• гази магматичних порід (хімічного походження: вуглекислий газ, водень з домішками азоту, сірководню, діоксиду сірки);
• гази вулканічні (хімічного походження: вуглекислий газ, водень, діоксид сірки, хлороводень, фтороводень із домішками азоту, моноксиду вуглецю, аміаку);
• гази космосу (реліктові, дисиповані із зовнішніх шарів атмосфер зірок або викинуті під час вибухів нових і наднових зірок: водень, гелій, йонізований водень, домішки оксиду вуглецю, радикали СН^-, ОН^-).

Поширення і використання

Гази природні горючі утворюють в літосфері великі скупчення і є об’єктами видобування. Частина інших газів природних у літосфері є незначною.

Кількість газів природніх у геосферах Землі збільшується з глибиною. Загальна маса газів у осадовому шарі становить 0,214·1015 т, у гранітному і базальтовому шарах — 7,8·1015 т, у верхній мантії — 435·1015 т.

Із газів природних видобувають гелій, сірку, ртуть, гомологи метану та ін.

У США та інших країнах видобувають вуглекислий газ (який нагнітають у нафтовий пласт для підтримання пластового тиску); з газу родовища Гронінген (Нідерланди) — у промислових масштабах ртуть.

Із використанням газів природних виробляють 80 % сталі, 85 % чавуну, близько 40 % прокату, 20 % кольорових металів, 60 % цементу, 86 % мінеральних добрив.

Література

1. Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу : в 2 т. Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004–2006.
2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

В. С. Бойко

Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Бойко В. С. Гази природні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гази природні (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.12.2021