Газават

Га́за, га́зва, газава́т, ґазава́т (араб. ghazwah‎, тюрк. ghazawāt — набіг, напад, похід) — багатозначний термін.

1) У доісламські часи газами (газвами) називали часті набіги арабських племен одне на одного з метою захоплення майна, худоби, ін. трофеїв.

2) У ісламській традиції — воєнні експедиції, битви, бойові походи мусульман проти язичників (див. Язичництво), у яких особисто брав участь Пророк Мухаммад (араб. ghazawwat an-Nabi, ghazawwat al-Rasūl — бойові походи Пророка, або Посланця). Сукупно таких воєнних експедицій різного масштабу відомо 27 (у 623–630), були організовані Мухаммедом із м. Медини. Відповідно, воєнні операції, в яких Пророк не брав участі, називають «сарія». Термін «газа» трапляється в Корані, наприклад, сурі «Аль-Бакара»: «Встановлено нашим обов’язком боротьбу, тоді як ви ненавидите її» (Коран 2: 216); сурі «Аль-Імран»: «Невже ви думаєте, що увійдете до раю, і Аллах не буде знати тих серед вас, які вели боротьбу, і не буде знати тих, які були терпеливими?» (Коран 3:142).

3) У широкому розумінні, яке утвердилося історично пізніше (у часи арабських і османських завоювань), — кожна війна, силова боротьба мусульман проти ворогів, язичників, невірних. Є складником джигаду (т. з. малий джигад, має підпорядковане значення щодо великого джигаду — духовних зусиль). Чільною метою боротьби оголошено захист і поширення ісламу, забезпечення мусульманам можливості жити за шаріатом, привнесення ладу і закону на «територію війни (невір’я)» (див. Дар аль-Харб). Розрізняють війну оборонну та наступальну. Ведення газавату передбачає дотримання певних принципів (зокрема, заборони вбивати жінок, дітей, важкохворих, ченців, представників зіммі — підданих-немусульман, життя і майно яких знаходилося під захистом, тощо). На відміну від джигаду газават можуть оголошувати й вожді племен. Мусульман, які брали участь у воєнних діях в ім’я Аллаха, називали газі (газії); тих, хто загинув, — мучениками за віру, шагідами.

Література

Іналджик Г. Османська імперія: Класична доба (1300–1600). Київ : Критика, 1998. 286 с.
Хазир-Огли Т. Газават // Політична енциклопедія / Гол. Ред. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 124.
Арифов С. Джихад. Киев : Ансар Фаундейшн, 2020. 712 с.