Біфуркація річок
Біфурка́ція річо́к (від лат. bifurcus — роздвоєний, з bi…, від bis — двічі та furca — двозубі вила) — поділ річки на дві самостійні гілки, які в подальшому не з’єднуються і утворюють самостійні гирла.
Явище виникає на плоских низьких вододілах.
Відомий приклад — р. Касік’яре у Венесуелі, що відокремлюється від р. Оріноко і впадає в р. Ріо-Негро, притоку Амазонки. Касік’яре поєднує найбільші басейни річок Південної Америки — Оріноко та Амазонки.
У Північній Америці — р. Атчафалая в США, яка є рукавом р. Міссісіпі і впадає в Мексиканську затоку. Підтримку гідрологічного режиму річки у відповідному стані понад століття забезпечують за допомогою гідротехнічних споруд.
В Європі прикладом може бути р. Хазе (притока р. Емс) в Німеччині, від якої відділяється потік — р. Ельзе, що впадає в р. Верру.
На відміну від стабільної біфуркації річок, під час повеней чи паводків може виникати сезонна біфуркація, що зникає після падіння рівня води.
Біфуркація річок впливає на навколишню територію через перерозподіл потоку води, наносів та поживних речовин по вододілу та дельті. Раптовий початок біфуркації може спричинити невелике затоплення навколишньої території. Навпаки, погіршення стабільної біфуркації до нестабільної може мати аналогічний ефект, оскільки потік, який був поділений на два русла, буде спрямований через одне, що також може призвести до затоплення.
Література
- Хільчевський В. К., Ободовський О. Г., Гребінь В. В. та ін. Загальна гідрологія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 399 с.
- Edmonds D. A. Stability of Backwater‐Influenced River Bifurcations: A Study of the Mississippi‐Atchafalaya System // Geophysical Research Letters. 2012. Vol. 39. Is. 8. P. 1–5. URL: https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1029/2012GL051125
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Біфуркація річок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біфуркація річок (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.01.2023
