Білокрилки

Білокри́лки, білокрилкові (Aleyrodidae) — родина денних метеликів ряду напівтвердокрилі класу комахи типу членистоногі.

Зміст

1 Таксономія і характеристика
2 Поширення та екологія
3 Значення
4 Додатково
5 Література
6 Автор

Таксономія і характеристика

У складі родини виділяють 2 підродини (Aleurodicinae та Aleyrodinae), 126–160 родів і 1156–1560 видів. Існують припущення про вдвічі або втричі більшу кількість видів цих комах, що натепер ще не зібрані, невідомі для науки та потребують таксономічного (див. Таксономія) дослідження.

Дорослі особини обох статей дрібні, тендітні, вільно літають. Мають 2 пари однаково розвинених крил, вкритих лусочками. Розмах крил становить до 11 мм, зазвичай близько 2 мм, жилкування складне, нагадують маленьких метеликів. Самці й самиці білокрилок зовні схожі, але самці часто менші за самиць свого виду. Тіло та крила вкриті порошкоподібним воском (див. Віск натуральний), тому дорослі особини найчастіше виглядають білуватими або сіруватими, навіть якщо колір тіла жовтий, коричневий, червоний тощо.

Діагностичними ознаками на рівні виду є здебільшого чоловічі статеві органи, особливо серед таксонів підродини Aleurodicinae. Німфи всіх стадій зовні нагадують червців.

Усі дорослі особини та німфи харчуються клітинним соком рослин, висмоктуючи його з флоеми. Рослини-господарі білокрилок — здебільшого покритонасінні, особливо деревні дводольні; порівняно небагато видів білокрилок трапляється на злаках, папоротях або пальмах.

Поширення та екологія

Поширені по всьому світу, більшість — у регіонах із прохолоднішим, помірним кліматом. Види білокрилок підродини Aleurodicinae поширені переважно на території Центральної і Південної Америки та Карибського басейну.

У ентомофауні України відомо 5 видів, з яких найвідомішими є білокрилка капустяна (Aleyrodes proletella), білокрилка тютюнова (Bemisia tabaci).

Значення

Небезпечні шкідники сільськогосподарських (овочевих і ягідних) культур та декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту, що спричиняють суттєві втрати врожаю.

Шкодочинність цих фітофагів полягає у висмоктуванні дорослими комахами та личинками клітинного соку рослин, унаслідок чого рослини відстають у рості та знижують врожайність. Існує також і опосередкований вплив: на цукристих виділеннях личинок білокрилок оселяються гриби, які ускладнюють процес фотосинтезу рослин під час вегетації; сприяють перенесенню хвороб, спричинених фітопатогенними вірусами.

Білокрилки віддають перевагу баштанним культурам, овочевим і технічним культурам, декоративним і лікарським рослинам, кормовим травам, а також багатьом видам бур’янів. Трапляються на плодових, ягідних, цитрусових і лісових деревних насадженнях. Особливо небезпечні в оранжереях і теплицях.

Білокрилка капустяна стала головним шкідником капустяних культур в Європі протягом останніх двох десятиліть 21 ст. Її поширенню сприяє масштабне вирощування ріпаку в місцях традиційного вирощування капусти. Чисельність білокрилки капустяної збільшується за високого азотного живлення та у м’які зими. Білокрилка капустяна — один із найважче контрольованих фітофагів капусти. Донедавна в Україні цей вид не мав поширення, проте в останні роки широко розповсюджується в агроценозах капустяних культур.

Білокрилка тютюнова — один із найнебезпечніших шкідників (особливо для культур закритого ґрунту) серед представників родини, є карантинним організмом майже для всіх країн Європи включно з Україною. Bид уключено до Списку A1 Переліку регульованих шкідливих організмів України, Списку А1 Європейського Союзу, Грузії, Азербайджану, Казахстану, Чилі, Списку А2 Росії, Туреччини, Бахрейну, Списку карантинних організмів Норвегії, Білорусі, Нової Зеландії.

Додатково

Уперше високу шкодочинність білокрилки тютюнової було виявлено 1889 на плантаціях тютюну в Греції, в зв’язку з чим вид і отримав свою назву. У 1897 вид було знайдено в Сполучених Штатах Америки на бататі, 1928 — в Бразилії на молочаї (Euphorbia hirtella), 1933 — на Тайвані. Згодом білокрилка тютюнова розширювала свій географічний ареал від субтропічних і тропічних до регіонів з помірним кліматом і зараз вид поширений по всьому світу, крім Антарктиди. Із 1980 шкодочинність білокрилки тютюнової почала створювати проблеми не лише для сільського господарства, але й для декоративних рослин у багатьох країнах світу. Вид є широким поліфагом, спричинює вірусні інфекції, переносить понад 110 вірусів, особливо з роду Begomovirus, внаслідок ураження якими можлива втрата врожаю 20−100 %. На боротьбу з білокрилкою тютюновою в одному лише штаті Каліфорнія у США 1981 було витрачено понад 100 млн доларів. У Південній Америці та Індії від цього шкідника, як переносника вірусу жовтої мозаїки гине до 80 % квасолі золотистої. Поширюється льотом із потоком повітря або личинками на листках рослин. У Європі найімовірнішим джерелом білокрилки тютюнової є пуансеттія (Poinsettia) та гібіск, які широко використовують у міжнародній торгівлі. В Україні цього шкідника вперше виявлено 2007, в одній з приватних теплиць біля м. Івано-Франківська на рослинах гібіска. Згодом 2010 білокрилку тютюнову виявили у Львівській області в теплиці на огірках, а також в оранжереї тропічних рослин Ботанічного саду Львівського університету, на декоративних рослинах. У 2014 зараження цим карантинним шкідником зафіксували в Херсонській області, а 2019 — у Полтавській області. На 2021 площа під карантином по білокрилці тютюновій становила 1,75 га, а вогнища шкідника були в Полтавській та Херсонські областях.

Література

Martin J. H., Mifsud D., Rapisarda C. The Whiteflies (Hemiptera: Aleyrodidae) of Europe and the Mediterranean Basin // Bulletin of Entomological Research. 2000. № 90 (5). P. 407–448.
Чиколовець В. В. Денні метелики України (фауністичний огляд) // Збірник праць Зоологічного музею. 2005. № 37. С. 13–62.
Barro P. J. De, Liu S. S., Boykin L. M. et al. Bemisia tabaci: A Statement of Species Status // Annual Review of Entomology. 2011. № 56 (1). P. 1–19.
Мостовʼяк І. І., Крикунов І. В., Сеник І. І. та ін. Основні фітофаги агроценозів капусти білоголової пізньостиглої в умовах Лісостепу Західного // Аграрні інновації. 2024. № 23. С. 129–133.