Біловезька пуща

7249 June 2021 in Białowieża Forest.jpg
Bialowieza03.jpg
Зубр
Зубри

Білове́зька пу́ща (біл. Белавежская пушча, пол. Puszcza Białowieska) — найбільший в Європі залишок реліктового первісного рівнинного лісу; об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1979; розширено 1992). Знаходиться на території сучасних Білорусі та Польщі біля вододілу Балтійського моря та Чорного моря. Відносять до екорегіону «сарматський змішаний ліс».

Історична довідка

Пущу згадують під 983 в Іпатіївському літописі; входила до землі ятвягів. 1276 князь Володимир Волинський заснував тут місто-фортецю Кам’янець. Наприкінці 13 — на початку 14 ст. пущею володіли литовські князі.

1413 перейшла до польських володінь. Незабаром встановили суворі правила охорони диких звірів, хоча польські королі Сигізмунд I Старий, Стефан Баторій, Август III Саксонський перетворили пущу на місце розкішних полювань.

1795 увійшла до складу Російської імперії.

1919 перейшла до Польщі, де 1921 утворено лісництво «Резерват» і охоплено заповідною охороною 1 061 га лісу. З 1929 уся територія лісництва стала заповідною. 1932 утворено «Національний парк у Біловеже» (4693 га).

Наприкінці 1920-х розпочали роботи з відновлення природної популяції зубрів, оленів, кабанів і козуль. 1936 створено розплідник тарпановидних коней.

1939 територія увійшла до складу Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки, де організовано Білоруський державний заповідник «Біловежська пуща».

Після завершення Другої світової війни 55 тисяч га заповідника разом з історичним центром, селищем Біловежа, Національним парком і зубророзплідником відійшли до Польської Народної Республіки.

Білоруська частина пущі з 1957 мала статус Державного заповідно-мисливського господарства. 1991 реорганізовано в Державний національний парк «Біловезька пуща». 08.12.1991 у Біловезькій пущі (державна резиденція Вискулі) підписано угоду (див. Біловезька угода 1991) про створення Співдружності Незалежних Держав і припинення існування СРСР.

1976 у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» у польській частині пущі створено біосферний заповідник «Біловежа», 1993 у білоруській частині — біосферний заповідник «Біловезька пуща».

1979 рішенням ЮНЕСКО Біловезький національний парк (Польша) включено до списку всесвітньої спадщини. 1992 цей природоохоронний об’єкт розширено за рахунок частини Державного національного парку «Біловезька пуща» (Білорусь).

Рішенням сесії Комітету Всесвітньої спадщини від 23.06.2014 єдиний транскордонний об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з площею 141 885 га і буферною зоною 166 708 га отримав назву «Białowieża Forest, Belarus, Poland».

Характеристика

Для збереження унікальної природи в пущі виділено чотири функціональні зони з різним режимом охорони:

  • заповідну;
  • регульованого користування;
  • рекреаційну;
  • господарську.

Ліс (59,3 % якого — сосновий) займає 86 % території заповідника, містить близько 958 видів рослин. Середній вік дерев — 81 рік, хоча на окремих ділянках є 250–350-літні та старіші дерева.

Зареєстровано 260 видів мохоподібних, понад 290 видів лишайників і 570 видів грибів.

Фауна налічує 59 видів ссавців, 227 видів птахів, 7 видів плазунів, 11 видів земноводних, 24 види риб і понад 11 000 видів безхребетних.

Тут мешкає найбільша в світі популяція зубрів.

Значну кількість рослин, тварин і птахів занесені до Червоної книги Білорусі.

Література

  1. Николаева В. М., Зефиров Б. М. Флора Беловежской пущи. Минск : Ураджай, 1971. 184 с.
  2. Кочановский С. Б., Корочкина Л. Н. История. Зубры. Минск : Ураджай, 1976. 126 с.
  3. Bohn Th., Dalhouski A., Krzoska M. Wisent-Wildnis und Welterbe. Geschichte des Polnisch-Weißrussischen Nationalparks von Białowieża. Köln; Weimar; Wien : Böhlau, 2017. 401 p.

Автор ВУЕ

А. Л. Щербань


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Щербань А. Л. Біловезька пуща // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біловезька пуща (дата звернення: 25.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.01.2022

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ