Білий амур
Бі́лий аму́р (Ctenopharyngodon) — монотиповий рід риб родини ксеноципрові (Xenocyprididae) ряду коропоподібні. Донедавна рід розглядали у складі родини коропові. Єдиний таксон у складі роду — амур білий (Ctenopharyngodon idella), що є цінним видом аквакультури.
Зміст
Історична довідка
Перші спроби акліматизації цього виду були здійснені на території Європейської частини Росії 1917. В Україну завезений 1953, згодом (менше як за 10 років) було створено технологічні передумови культивування амура білого в ставкових умовах.
Характеристика
Велика швидкоросла риба завдовжки до 1,2 м, масою 33 кг і більше. Тіло невисоке, видовжене, з обох боків симетрично потовщене, валькувате, зеленувате із сірим відтінком на спині, блискучо-жовтими боками і черевом із золотим блиском. Голова середньої довжини, невисока. Очі середнього розміру, розташовані по боках голови відносно низько, на рівні повздовжньої осі тіла. Рот невеликий, кінцевий. Верхня щелепа менша за нижню. Зяброва кришка з радіальними смугами. Зяброві тичинки короткі й рідкі, на першій дузі їх 13–16. Глоткові зуби загострені, дворядні. Рот напівнижній. Луска за розміром середня до великої, із темною облямівкою по краю (крім розташованої на череві). Спинні плавці, і ті, що розташовані у хвостовій частині, темні, решта — світлі, сіруваті. Бічна лінія добре виражена, із 38–45 лусок. Кишківник амура білого майже втричі перевищує його загальну іхтіологічну довжину, що зумовлено характером живлення.
Статевої зрілості досягає у 4–5-річному віці, за довжини тіла 55–65 см і маси 3–4 кг. У межах природного географічного ареалу в басейні р. Амур більшість самиць амура білого досягає статевої зрілості у 8–9 років (за довжини тіла 70 см і більше), незначна частина — у 7 років (за довжини тіла 65–70 см), деякі — в 6 років (за довжини тіла не менше 60 см). Плодючість становить 400–2200 тисяч ікринок. Нерест відбувається лише в проточній воді за температури води 18–20 °C, але не вище 26 °С, у травні — червні на сильній течії в руслах великих річок.
Поширення
Мешкає у прісних водоймах азійських річок, що впадають у Тихий океан від р. Амур на півночі до р. Меконг на півдні. Акліматизований у багатьох країнах Азії, Європи, Америки, Африки.
Напівпрохідний, помірно реофільний, батипелагічний, термофільно-стенотермний, рослиноїдний, зграйний вид. Живе в прісних слабкомінералізованих водах.
Вирощування в Україні
Амур білий є об’єктом штучного розведення у водоймах України, характеризується високими харчовими якостями, швидко росте, досягаючи значних розмірів (близько 10 см на рік). Поїдає за добу 1–2 кг рослин на 1 кг живої маси. Дуже витривалий до солоності води, витримує вміст солей до 10 г/л, значних підвищень температури води влітку (до 32–33 °С) і знижень до 3–1 °С взимку. Період активності досить тривалий (з травня по жовтень). Амуром білим заселяють зрошувальні канали (див. Зрошувальна система), водойми-охолоджувачі електростанцій та інші технічні або резервні водойми, що потребують контролю заростання водною рослинністю. Найоптимальніші умови вирощування (гідрохімічний склад водойм, температурний режим) амура білого — на півдні України.
Значення
Промисловий вид, який культивують у ставкових господарствах. Розведення повністю штучне із застосуванням гормонального стимулювання дозрівання риб, інкубації ікри в апаратах. За ставкового вирощування амур білий є всеїдною рибою. Живиться водною і прибережноводною рослинністю (споживає ряску, елодею, жабурник, рдесники, молоді пагони очерету й рогозу), їсть іншу рослинну їжу, яку використовують для годівлі риб (листя рослин, овочі), штучні корми, такі як висівки й макуха, або тваринну їжу — дрібних риб, черв’яків, личинок комах.
Амура білого використовують у біологічній меліорації ставків, зрошувальних каналів тощо. Меліоративна здатність виду з віком зростає. Для пригнічення розвитку рослинності у каналах використовують дво- та триліток виду. Залежно від заростання каналів, щільність посадки амура білого коливається у межах 150−400 особин/га. За середньої маси 80−100 г щільність посадки збільшують у 3−4 рази. Амур білий та короп, яких вирощують у зрошувальних каналах, не лише забезпечують їхнє біологічне очищення, а й дають додаткову рибопродукцію. Лише за рахунок природних кормів на зрошувальних каналах одержують 150−200 кг/га рибопродукції, а із застосуванням годівлі — у декілька разів більше.
Література
- Chilton E. W., Muoneke M. I. Biology and Management of Grass Carp (Ctenopharyngodon idella, Cyprinidae) for Vegetation Control: a North American Perspective // Reviews in Fish Biology and Fisheries. 1992. № 2. P. 283–320.
- Ковальчук О. М. Природна резистентність і продуктивність білого амура, вирощеного за різних умов утримання // Біологія тварин. 2011. Т. 13. № 1–2. С. 422–427.
- Кононенко Р. В., Шевченко П. Г., Кондратюк В. М. та ін. Інтенсивні технології в аквакультурі. Київ : Центр учбової літератури. 2016. 410 с.
- Jones L., Mandrak N., Cudmore B. Updated (2003–2015) Biological Synopsis of Grass Carp (Ctenopharyngodon idella). Ottawa : Fisheries and Oceans Canada Canadian Science Advisory Secretariat, 2017. 63 p.
- Чепіль Л. В., Курбатова І. М., Видрик А. В. та ін. Стан та перспективи розвитку аквакультури рослиноїдних риб в світі та Україні // Водні біоресурси та аквакультура. 2021. № 2. С. 77–88.
- Khan F., Younas W., Shang Y. et al. Effects of Acclimation Temperature on Growth, Physiology and Thermal Tolerance of the Juvenile Grass Carp Ctenopharyngodon idella // Aquaculture. 2024. № 581. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S004484862301195X?via%3Dihub
- Ctenopharyngodon idella (Valenciennes, 1844). Grass Carp // Fishbase. URL: https://www.fishbase.se/summary/Ctenopharyngodon-idella.html
Автор
Покликання на цю статтю: Білий амур // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білий амур (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.01.2025
