Бух, Христіан Леопольд фон

Христіан Леопольд фон Бух

Бух, Христіан Леопольд фон (Buch, Christian Leopold von)
Народження	26.04.1774
Місце народження	Ангермюнде
Смерть	04.03.1853
Місце смерті	Берлін
Alma mater	Фрайберзька гірнича академія
Місце діяльності	Німеччина
Напрями діяльності	геологія, палеонтологія

Пам’ятник Леопольдові фон Бухові біля Музею природничої історії в Берліні (скульптор Р. Охманн)

Бух, Христия́н Леопо́льд фон (нім. Buch, Christian Leopold von; 26.04.1774, с. Штольпе, тепер у складі м. Ангермюнде, земля Бранденбург, Німеччина — 04.03.1853, м. Берлін, тепер Німеччина) — геолог і палеонтолог, один із засновників стратиграфії, член Прусської академії наук (з 1806), іноземний член Королівської шведської академії наук (з 1825), Лондонського королівського товариства (з 1828, перший іноземний член), Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук (з 1832), французької Академії наук (з 1840), Американської академії мистецтв і наук (з 1849).

Життєпис

Походив із давньої дворянської родини, мав титул барона. Здобув блискучу освіту. Навчався разом з А. фон Гумбольдтом у Фрайберзькій гірничій академії під керівництвом засновника «геогнозії» (геології) А. Г. Вернера, а також в університетах Галле та Геттінгена (1795–1796).

Був одним із перших польових геологів-дослідників. Вивчав вулкани й гірські масиви Німеччини, Австрії, Італії, Південної Франції, Скандинавії, Шотландії та архіпелагу Канарських островів. У 1805 спостерігав виверження Везувію та зібрав дані для спростування багатьох помилкових уявлень щодо вулканів. Опублікував 1802 «Геогностичний опис Сілезії» (нім. «Geognostische Beschreibung von Schlesien»), який став першим томом його «Геогностичних спостережень під час подорожі Німеччиною та Італією» (нім. «Geognostische Beobachtungen auf Reisen durch Deutschland und Italien»; 1809), у 1810 — «Подорожі Норвегією та Лапландією» (нім. «Reise durch Norwegen und Lappland»), 1825 — «Фізичний опис Канарських островів» (нім. «Physicalische Beschreibung der Canarischen Inseln»), 1826 — першу повну геологічну карту Німеччини.

Засновник (1848) і перший голова Німецького геологічного товариства,

Наукова діяльність

Висунув гіпотезу й розпрацював теорію геодинамічного утворення гірського рельєфу Землі, згідно з якою підняття ділянок земної поверхні утворювалися через підземний тиск магми. Увів до наукового обігу поняття «кальдера» (див. у статті Вулкани), хоча помилково бачив її генезис у динамічному, а не вулканічному походженні. Ідеї Буха щодо походження рельєфу в результаті динамічних горотвірних процесів мали позитивний вплив на розвиток геологічної науки.

Досліджував скам’янілості, ввів поняття «керівні копалини»: скам’янілі представники флори або фауни, властиві певному геологічному періоду, які не трапляються ні раніше, ні пізніше. Цим заклав основи палеонтологічного методу в стратиграфії. 1839 дав наукове визначення системи гірських порід юрського періоду (див. Юрський період і юрська система).

Встановив факт сталого повільного підняття Швеції над рівнем моря.

Висунув ідею географічного видоутворення флори і фауни (1825).

Нагороди та визнання

Був першим лауреатом ордену «За заслуги» (вища нагорода Пруссії) за науку і мистецтво (1842).

Удостоєний «Медалі Волластона» — вищої нагороди Геологічного товариства Лондона (1842).

На його честь названо: місячний кратер (Бух); вулиці в містах Німеччини; низку видів рослин із Канарських островів. Кільцеподібні неорганічні особливості на скам'янілостях та інших вапняних субстратах відомі тепер як кремнієві кільця Буха.

Німецьке геологічне товариство 1981 заснувало на честь ученого почесну медаль — одну з найпрестижніших нагород у галузі геології.

Праці

Geognostische Beschreibung von Schlesien. Berlin : Haude und Spener, 1802. 296 S.
Geognostische Beobachtungen auf Reisen durch Deutschland und Italien. Berlin : Haude und Spener, 1802–1809. Bd. 1–2. 880 S.
Reise durch Norwegen und Lappland. Berlin : Nauck, 1810. Bd. 1–2. 893 S.
Physicalische Beschreibung der Canarischen Inseln. Berlin : Königliche Akademie der Wissenschaften, 1825. 407 S.
Über den Jura in Deutschland. Berlin : Reimer, 1839. 104 S.
Beiträge zur Bestimmung der Gebirgsformationen in Russland : eine geognostische Karte von Russland. Berlin : Reimer, 1840. 160 S.
Über Delthyris oder Spirifer und Orthis. Berlin : Königliche Akademie der Wissenschaften, 1841. 88 S.
Beiträge zur Bestimmung der Gebirgsformationen in Russland : eine geognostische Karte von Russland. 2. Aufl. Berlin : Reimer, 1841. 160 S.
Über Productus oder Protonia. Berlin : Königliche Akademie der Wissenschaften, 1842. 40 S.
Über Ceratiten. Berlin : Königliche Akademie der Wissenschaften, 1848. 32 S.

Література

Guntau M., Wächtler E. Leopold von Buch — Gedanken zu seinem Leben und Wirken als Geologe // Zeitschrift für geologische Wissenschaften. 1974. Bd. 12. S. 1371–1383.
Schulz H. Alexander von Humboldt und Leopold von Buch, zwei befreundete Freiberger Naturforscher — frühe Wanderungen und Untersuchungen in den Alpen und angrenzenden Vulkangebieten im Zeitraum 1795–1805. Verlauf und Aspekte // Studia Fribergensia (Beiträge zur Alexander-von-Humboldt-Forschung). 1994. Bd. 18. S. 273–279.
Schmuck T. Missglückte Begegnung. Der kurze Briefwechsel zwischen Leopold von Buch und Goethe // HiN. Internationale Zeitschrift für Humboldt-Studien. 2018. Bd. 19. № 36. S. 92–103.
Buch, Christian Leopold von. Deutsche Biographie. URL : https://www.deutsche-biographie.de/gnd116817569.html

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бух, Христіан Леопольд фон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бух, Христіан Леопольд фон (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.06.2026