Бурлацькі пісні

Бурла́цькі пісні́ — тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких відображають умови життя та праці бурлаків — людей-заробітчан без постійної роботи і постійного місця проживання.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Цитата
4 Цитата
5 Джерела
6 Література
7 Автор ВУЕ

Історична довідка

Появу соціальної групи бурлаків пов’язують з давньоруським періодом історії слов’ян східних. Мандрівні заробітчани, добуваючи сіль у Прикарпатті та Карпатах, привозили її в Давню Русь. Бурлацтво 16–18 ст. пов’язане з визвольними селянськими рухами. Безземельні селяни тікали від поміщиків на вільні землі — у Причорномор’я та Приазов’я, приєднувалися до козаків (див. Козацтво), ішли на Запорозьку Січ, брали участь у боротьбі проти турецько-татарських нападників. Тому народна поезія, у якій поряд трапляються образи козака, чумака, бурлаки, засвідчує спільність їхніх інтересів, вільнодумних настроїв.

Мандрівне заробітчанство поширилося з посиленням кріпацтва, від якого тікали селяни, та з розвитком у 19 ст. промисловості й транспорту, які потребували найманої праці. Бурлаки в 16–19 ст. наймалися вантажниками, чорноробами в риболовецьких артілях на Дніпрі, Дунаї, Дністрі, Чорному морі, а також на чумацьких промислах у багатіїв.

Бурлаками найчастіше ставали соціально незахищені — сироти, позбавлені домашнього осідку, переслідувані владою, кріпаки-втікачі тощо. Тому бурлацькі пісні ідейно-тематичним змістом тісно пов’язані з чумацькими, наймитськими, сирітськими, строкарськими, емігрантськими, робітничими та рекрутськими.

У творах цього жанру слова «бурлака», «чумак», «приймак» та ін. взаємозамінні, що свідчить про певну умовність виділення бурлацьких пісень в окрему групу. Тому фольклористи їх об’єднують з наймитськими та заробітчанськими піснями.

Характеристика

Поезія бурлаків найчастіше пов’язана з соціальним життям бурлаки-сіромахи, заробітчанським середовищем, трудовим побутом, соціальними інтересами та прагненнями найманців.

Заробітчанські пісні психологічно-філософські, окреслюють соціальні причини тяжкого становища особи, змушеної працювати на інших, та водночас засвідчують зміни, які відбулися в психіці людини та її концепції дійсності.

Давні бурлацькі пісні ідейно близькі до козацьких. У них відображені почуття, настрої особистості, яка має власну гідність і небайдужа до долі своєї батьківщини. У пізніших творах панують настрої пригніченості, песимізму, примирення з долею злидаря і нещасної людини, змальовано картини морального приниження бурлаки, репрезентовано прагматичний, позбавлений високих ідеалів, погляд на життя. Часто пісня починається констатацією: «нема гірше так нікому...» або «нема в світі так нікому». Життя бурлаки, на думку народу, запрограмоване на недолю.

Нещастя, бідність бурлаки в народній свідомості — це розплата за аморальний, негідний спосіб життя. Оскільки поведінка представника цієї соціальної групи випадає з традиційних, сформованих селянським середовищем, уявлень про нормальне життя, вона викликає переважно негативні оцінки громади.

Найпоширеніші теми та мотиви бурлацьких пісень: прагнення до свободи, бідування на чужині, невимовна туга за родиною, нарікання на лиху долю, почуття безнадії, самотності, журба за змарнованими літами, горе, смерть заробітчанина на чужині. Осердя бурлацьких пісень становлять твори про поневіряння втікачів від кріпаччини. Часто головний мотив цієї теми — самота бурлаки. Пісні насичені конкретно-побутовими деталями: живе бурлака в чужих людей, старанно працює і коли «дробен дощик покрапляє», і коли «білий сніжок протрясає», їсть хліб з водою, спить «до порога головами», встає «рано за волами», але терпить гніт. Герой бурлацької пісні згадує своє минуле та матір.

Цитата

Та нема в світі так нікому,
Як бурлаці молодому:
Та бурлак робить, не гуляє,
А хазяїн його лає:
«Та де ти в чорта волочився,
Що по пояс замочився?»
«Та ходив лугами за волами,
Ходив яром за товаром».
«Та сідай, бурлаче, та й вечеряй,
Що хазяйка наварила:
Та під лавою те борщище,
Що собака три дні хлище,
А на припічку скибка хліба,
А що кішка не доїла!»

Цит. за: Українські народні пісні. Пісні суспільно-побутові. Київ : Музична Україна, 1967. С. 291.

«Та немає в світі гірш нікому» - Борис Гмиря.

«Та нема в світі гірш нікому» - Михайло Гришко.
Джерело ютуб канал Ukrainian «Opera Artists XX-th Century»

Цитата

Забіліли сніги,
Забіліли білі,
Ще й дібровонька,
Та ще й дібровонька.
Заболіло тіло
Бурлацькеє біле
Ще й головонька,
Та ще й головонька.
Ніхто не заплаче
По білому тілу,
По бурлацькому,
Та й по бурлацькому:
Ні отець, ні мати,
Ні брат, ні сестриця,
Ні жона його,
Та й ні жона його.
Ой тільки заплаче
По білому тілу
Товариш його,
Та й товариш його.
«Прости мене, брате,
Вірний товаришу,
Може, я й умру,
Та й, може, я умру.
Зроби мені, брате,
Вірний товаришу,
З клен-древа труну,
Та й з клен-древа труну.
Поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
В вишневім саду,
Та й в вишневім саду.
В вишневім садочку,
На жовтім пісочку,
Під рябинбіо,
Та й під рябиною.
Рости, рости, древо,
Тонкеє, високе,
Кучерявеє,
Та й кучерявеє.
Та й розпусти гілля
З верху до коріння,
Лист додолоньку,
Та й лист додолоньку.
Покрий теє тіло
Бурлацькеє біле
Ще й головоньку,
Та ще й головоньку.
А щоб теє тіло
Бурлацькеє біле
Та й не чорніло,
Та й не чорніло;
Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Та й не марніло,
Та й не марніло».

Цит. за: Українські пісні з голосами. Санкт-Петербург : Данило Каменецький, 1861. С. 13–16.

«Та забіліли сніги» - Петро Білинник.
Джерело ютуб канал Ukrainian «Opera Artists XX-th Century»

Джерела

Рудченко И. Чумацкие народные песни. Киев : Типография М. П. Фрица, 1874. 295 с.
Наймитські та бурлацькі пісні / Упоряд. С. Й. Грица, О. І. Дей, М. Г. Марченко. Київ : Наукова думка, 1975. 516 с.
Наймитські та заробітчанські пісні / Упоряд. С. Й. Грица, О. І. Дей, М. Г. Марченко. Київ : Наукова думка, 1975. 576 с.
Соціально-побутові пісні / Упоряд. О. М. Хмілевської. Київ : Дніпро, 1985. 331 с.

Література

Максимович М. А. Заметка о бытовых песнях // Собрание сочинений М. А. Максимовича : в 3 т. Киев : Типография М. П. Фрица, 1877. Т. 2. 524 с.
Скрипка В. М. Спільні мотиви громадсько-побутових пісень українців, чехів і словаків // НТЕ. 1963. № 4. С. 81–88.
Костомаров М. І. Слов’янська міфологія: Вибрані праці з фольклористики й літературознавства. Київ : Либідь, 1994. 382 с.
Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. 2-ге вид., виправ., допов. Київ : Академія, 2007. 751 с.
Мельник Н. Г. Соціально-побутова пісенність заробітчанської тематики: динаміка традиції та національна ментальність // Філологічні студії. 2012. Вип. 8. C. 210–222.
Копаниця Л. М. Поетична картина світу в українській народній пісні. Наймитська та заробітчанська лірика. // Science and Education a New Dimension. Philology. 2019. Т. 61 (210). С. 33–37.