Батьківщина

Селянська родина. Художник Тарас Шевченко, 1843

Стіна пам’яті згероїв, полеглих за Україну. Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві

Ба́тьківщи́на — багатозначний термін.

Зміст терміна

1) Історично усталена сфера буття тієї спільноти, до якої людина належить або з якою себе ідентифікує. Значимим є місце народження людини, її батьків і пращурів як носіїв культуротворчих, духовно-моральних потенцій.

Дотепер переважає тлумачення цього поняття як певної етнічної території, історичного місця виникнення етносу (спільноти), природного й соціального середовища його проживання. Проте цей концепт відображає глибинний зв’язок суб’єктивних інтенцій, свідомості й духовності людини з відповідним природним і соціокультурним середовищем. Такий зв’язок стосується не кровної спорідненості, що символізують біологічну спільність походження, а внутрішніх суб’єктивних актів визнання й любові як втілення людської потреби в онтологічному оперті власного існування.

Вживають поняття «велика» й «мала» Батьківщина. Перше виражає онтологічну вкоріненість людини в контексті уявлень про державну або національну ідентичність. Поняття «Батьківщина» апелює переважно до загального ідеологічного осмислення, зокрема в річищі національної державної ідеології. Натомість поняття «мала ба́тьківщина» фіксує досвід сприйняття безпосередньо тієї локальної цілості, з якою пов’язаний життєвий шлях особистості. На відміну від першого відтворює конкретний «буттєвий ландшафт» людського становлення.

Здатність особистості до визначення місця і траєкторії свого суб’єктивного входження у світ виявлена в поняттях «друга батьківщина» чи «духовна батьківщина». Якщо ідея національної причетності пов’язує долю людини з певною осібною самодостатньою спільнотою, відмінною від інших, з її специфічними вдачами й ідеалами, то любов до Батьківщини не має такого розмежувального характеру: її ціннісний контекст заздалегідь зорієнтований на вихід у світ. Феномен Батьківщини постає своєрідним «просторовим тілом національного духу» і водночас окреслює життєво конкретний простір міжнаціонального спілкування й відкритості.

2) Рідна земля, рідні терени, оселя батьків.

3) Вжите як загальна назва із наголосом на перший склад (ба́тьківщина) — батьківський спадок, майно.

Цитата

«Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину»

 Симоненко В. Лебеді материнства // У твоєму імені живу. 2-ге вид., допов. й перероб. Київ : Веселка, 2003. 382 с.

Література

1. Малахов В. Батьківщина // Філософський енциклопедичний словник / Гол. редкол. В. І. Шинкарук. Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України ; Абрис, 2002. С. 47–48.
2. Колодний А. Батьківщина // Українська релігієзнавча енциклопедія : у 4 т. / За ред. А. Колодного. Київ : Інтерсервіс, 2022. Т. 1. С. 162.

Автор ВУЕ

А. М. Колодний

Покликання на цю статтю: Колодний А. М. Батьківщина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Батьківщина (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.31.2023