Бромаргірит
Бромаргіри́т (від бром і лат. аrgentum — срібло), броміт, бромідне срібло, бромоспар, бромірит — мінерал класу галогенідів.
|
Бромаргірит | |
|---|---|
| Синоніми | броміт, бромідне срібло, бромоспар, бромірит |
| Клас мінералу | галогеніди природні |
| Колір | від світло-жовтого до оливково-зеленого, з коричневим або сірим відливами |
| Сингонія | кубічна |
| Твердість | 2, 5–3 |
| Блиск | алмазний |
| Прозорість | прозорий до напівпрозорого |
| Густина | 5, 8–6, 4 г/см³ |
| Особливі характеристики | під впливом світла стає коричневим або чорним |
Зміст
Історична довідка
Бромаргірит уперше виявив 1849 П. Бертьє у родовищі срібла поблизу м. Платероса (штат Сакатекас, Мексика) як продукт окиснення первинних рудних мінералів.
1849 науково описав і назвав бромаргіритом мінералог Й. А. Ф. Брейтхаупт (1791–1873; Німеччина).
Характеристика
Хімічна формула: AgBr.
Сингонія кубічна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5–3. Густина — 5,8–6,4 г/см3. Прозорий до напівпрозорого, розвиває кубічні кристали розміром до 1 см із ромбоподібним блиском на поверхнях, розташованих паралельними групами. Колір — від світло-жовтого до оливково-зеленого, часто з коричневим або сірим відливами.
Блиск алмазний. Ковкий. Часто поширений у вигляді грубих мас або воскоподібних, рогоподібних, покритих корою покривів. Входить до складу срібних руд.
Асоціює із самородним сріблом, йодаргіритом, ярозитом і вадом.
Походження. Розташування родовищ
Вторинний мінерал срібла, який утворюється в результаті поверхневого окиснення срібних руд у районах глибокого вивітрювання, особливо посушливих областях, за наявності хлору та брому. Трапляється разом із природним сріблом, йодаргіритом, смітсонітом, а також мінералами оксидів заліза та марганцю.
Рідкісний мінерал. Знайдений у Німеччині, Аргентині, Австралії, Болівії, Чилі, Китаї, Франції, Італії, Марокко, Новій Зеландії, РФ, Іспанії, Чехії, Угорщині, США.
Загалом зафіксовано близько 200 місць локалізації мінералу.
Додатково
Особливі властивості: під впливом світла мінерал стає коричневим або чорним через утворення елементарного срібла.
Може видавати в повітрі сильний запах «лікарських засобів».
Література
- Breithaupt J. F., Plattner C. F. Bestimmung neuer Mineralien: Embolit oder Bromchlorsilber // Annalen der Physik und Chemie. 1849. Bd 153. P. 134–135.
- Rammelsberg C. F. Handbuch der Mineralchemie. Leipzig : Wilhelm Engelmann, 1860. P. 196.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шамозит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 785 с.
- Бромаргірит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бромаргірит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бромаргірит (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.07.2021