Бор, Нільс Генрік Давід

Бор, Нільс Ге́нрік Даві́д (дан. Bohr, Niels Henrik David; 07.10.1885, м. Копенгаген, Данія — 18.11.1962, там само) — фізик-теоретик, один із засновників сучасної фізики, член (з 1917) і президент Королівської данської академії наук і літератури (з 1939), лауреат Нобелівської премії з фізики (1922), член понад 20 академій наук різних країн світу, почесний професор Паризького, Кембриджського, Манчестерського, Оксфордського, Единбурзького, Прінстонського, Гарвардського університетів, університету Макгілла (Канада) та ін. Батько фізика О. Н. Бора.

Бор, Нільс Генрік Давід (Bohr Niels Henrik David)
Народження	07.10.1885
Місце народження	Копенгаген
Смерть	18.11.1962
Місце смерті	Копенгаген
Alma mater	Копенгагенський університет
Напрями діяльності	квантова механіка, ядерна фізика

Життєпис

Народився в сім’ї професора, мати походила з династії банкірів. Закінчив Копенгагенський університет (1908), магістерська дисертація була присвячена вивченню теплопровідності, електропровідності, термоелектричним і магнітним властивостям металів. Захистив докторську дисертацію на тему «Аналіз електронної теорії металів» (1911). Працював у Великій Британії у Дж. Дж. Томсона (1911–1912) у Триніті-коледжі Кембриджського університету, у Е. Резерфорда (1912–1913) в Манчестерському університеті. З 1916 — професор Копенгагенського університету, від 1920 — директор створеного ним при Копенгагенському університеті Інституту теоретичної фізики.

На початку Другої світової війни залишався у м. Копенгагені та продовжував працювати в інституті в умовах німецької окупації. 1941 відмовився від роботи в атомному проєкті нацистської Німеччини. У вересні 1943, попереджений про можливий арешт, втік до Швеції, звідти у жовтні 1943 — до Великої Британії, у грудні 1943 — до США, дет брав участь у створенні атомної бомби.

Після закінчення війни повернувся до роботи в Інституті теоретичної фізики в м. Копенгагені (25.08.1945). У вересні 1945 переобраний президентом Королівської данської академії наук і літератури. У 1950-х допомагав заснувати Європейський центр ядерних досліджень. Узяв участь у заснуванні Нордичного інституту теоретичної атомної фізики (Нордіта) в м. Копенгагені — об’єднаного наукового центру скандинавських держав. 1955 пішов у відставку з посади професора Копенгагенського університету. До кінця життя залишався на посаді директора Інституту теоретичної фізики.

Наукова діяльність

Данська банкнота 500 крон

Сформулював теорему статистичної механіки (1912), узагальнену в 1919 Г. Й. ван Лєувен (1887–1974; Нідерланди), відому як теорема Бора — ван Лєувен.

На основі ідеї М. Планка про квантування енергії та планетарної моделі атома Е. Резерфорда розробив першу квантову теорію атома (1913), увів поняття квантування фізичних величин. Значний внесок Бора у становлення й обґрунтування квантової механіки: сформулював принцип відповідності (1913): встановив межі квантової фізики й класичної, та доповнюваності принцип (1927), що сприяв кращому розумінню квантової механіки (завдяки дискусіям із А. Айнштайном про детермінізм). Запропонував ідею дискретності енергетичних станів атомів і побудував модель атома, відкривши умови стійкості атомів [так звані борівські орбіти, на яких електрони не випромінюють енергії та можуть розташовуватись як завгодно довго (див. Бора постулати). Встановив, що переходи між енергетичними рівнями призводять до випромінення електромагнітних квантів, довжина хвилі яких визначається різницею енергій цих рівнів. 1923 виявив основні закономірності будови спектральних ліній та оболонок атома і пояснив особливості періодичної системи хімічних елементів, створив класифікацію електронних оболонок, виходячи з головного й азимутального квантових чисел.

Працював у галузі ядерної фізики. Автор теорії компаудного (складного) атомного ядра та один із творців краплинної моделі атома (1936). Незалежно від Я. І. Френкеля у 1939 разом з Дж. А. Вілером дав кількісну інтерпретацію поділу ядра, передбачив спонтанний поділ урану.

Створив інтернаціональну школу фізиків: Ф. Блох, В. Вайскопф (1908, тепер Австрія — 2002, США), Г. Б. Г. Казімір (1909–2000; Нідерланди), О. Клєйн (1894–1977; Швеція), Г. Крамерс, Л. Ландау, Й. Нісіна (1890–1951; Японія), А. Пайс (1918; Нідерланди — 2000; Данія), Л. Розенфельд, Дж. Віллер та ін.

Нагороди та визнання

Нобелівську премію з фізики здобув за створення квантової теорії будови атома. Лауреат премій Гатрі (1922; Велика Британія), «За мирний атом» (1957; США), Резерфорда (1958; Велика Британія), Соннінга (1961; Данія).

Нагороджений орденом Слона (1947; вища національна нагорода Данії), медаллю Коплі (1938), медалями Г’юза (1921; Лондонське королівське товариство), Маттеуччі (1923; НАН Італії), Барнарда (1925), Франкліна (1926; обидва — США), М. Планка (1930; Німецьке фізичне товариство), Гельмгольца (1961; Німеччина).

Ім’ям Бора названо 107-й хімічний елемент — борій; астероїд 3948 Bohr (відкрито 1985) і кратер на Місяці.

Данське інженерне товариство запровадило золоту медаль імені Бора.

Копенгагенський інститут теоретичної фізики перейменовано 1965 на Інститут Нільса Бора.

У Данії портрет Нільса Бора зображено на поштових марках (1963 та 1985), на банкноті номіналом 500 данських крон (вперше випущено в обіг 12.09.1997).

Додатково

Був номінований на Нобелівську премію з хімії (1929) за пояснення періодичної таблиці Менделєєва з позицій розробленої ним моделі атома, але лауреатом не став.
За заслуги перед країною і наукою Бор із родиною 1932 переїхав до так званого «Будинку честі» для найшанованішого громадянина Данії, побудованого і подарованого йому засновником пивоварної компанії «Карлсберг» («Carlsberg»). Тут його відвідували знаменитості наукового і політичного світу. В гостях у Бора побували королева Британії Єлизавета II, глави держав з усього світу, прем’єр-міністри та інші знаменитості. На батьківщині Бора настільки поважали, що до нового будинку ивоварна компанія «Карлсберг» провела трубопровід, яким цілодобово й безкоштовно постачалося свіже пиво.
Рятуючись від гітлерівських окупантів, у 1943 залишив м. Копенгаген. Не ризикуючи взяти з собою масивну золоту Нобелівську медаль, розчинив її в «царській горілці», а сулію з розчином заховав у своїй лабораторії. По поверненні додому після війни, виділив хімічним способом золото з розчину і замовив із нього нову медаль.
Допомагав вченим-емігрантам, які переїхали в м. Копенгаген з Німеччині після приходу до влади нацистів.
Активний борець за мир. 1944 зустрічався з В. Черчиллем, звертався до Ф. Д. Рузвельта щодо заборони використання атомної зброї та встановлення міжнародного контролю над нею. 1950 написав відкритого листа в ООН, наполягаючи на мирному співробітництві та закликаючи запобігти загрозі ядерної війни.

Праці

On the Constitution of Atoms and Molecules, Part I // Philosophical Magazine. 1913. Vol. 26. P. 1–24.
The Theory of Spectra and Atomic Constitution. Cambridge : Cambridge University Press, 1922. 148 p.
The Quantum Postulate and the Recent Development of Atomic Theory // Nature. 1928. № 121 (3050). P. 580–590.
The Structure of the Atom // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/uploads/2018/06/bohr-lecture.pdf

Література

Gamow G. The Great Physicists from Galileo to Einstein. New York : Dover Publications, 1961. P. 237.
Cockcroft J. D. Niels Henrik David Bohr. 1885–1962 // Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. 1963. № 9 (10). P. 36–53.
Храмов Ю. А. История физики. Киев : Феникс, 2006. 1176 с.
Nobel: A Century of Prize Winners / Ed. by M. Worek. 2nd ed. Richmond Hill : Firefly Books, 2010. 334 p.
Aaserud F., Heilbron, J. Love, Literature and the Quantum Atom: Niels Bohr's 1913 Trilogy Revisited. Oxford : Oxford University Press, 2013. 284 p.
Kumar M., Sigaud B. Le grand roman de la physique quantique: Einstein, Bohr... et le débat sur la nature de la réalité. Paris : Flammarion, 2020. 634 p.
Niels Bohr. Biographical // The Nobel Prize. https://www.nobelprize.org/prizes/physics/1922/bohr/biographical/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бор, Нільс Генрік Давід // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бор, Нільс Генрік Давід (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.10.2025