Бор, Оге Нільс

Бор, Оге́ Нільс (дан. Bohr, Aage Niels; 19.06.1922, м. Копенгаген, Данія — 18.11.2009, там само) — фізик-теоретик, фахівець з ядерної фізики, член Данської АН (1955), лауреат Нобелівської премії з фізики (1975).

Бор, Оге Нільс (Bohr Aage Niels)
Народження	19.06.1922
Місце народження	Копенгаген
Смерть	18.11.2009
Місце смерті	Копенгаген
Alma mater	Копенгагенський університет
Напрями діяльності	теорія ядра, надпровідність

Життєпис

Був четвертим із шести синів Маргарет і Н. Бора.

Закінчив 1946 Копенгагенський університет.

Працював 1944–1945 у Лос-Аламоській лабораторії (штат Нью-Мексико, США).

Від 1946 — в Інституті теоретичної фізики і Копенгагенському університеті (з 1956 — професор), також 1963–1970 — директор Інституту Нільса Бора, 1975–1981 — Інституту теоретичної ядерної фізики.

Наукова діяльність

Дослідження стосуються теорії ядра і надпровідності.

1950–1952 з Б. Р. Моттельсоном розробили колективну модель ядра (відкрили зв’язок колективного руху й руху окремої частинки в атомному ядрі, розвинули теорію будови атомного ядра), за що здобули Нобелівську премію (1975). Побудував моделі перехідного стану ядра, що ділиться, і каналів поділу ядер.

1958 з Б. Р. Моттельсоном і Д. Пайнсом (1924–2018; США) запропонували можливість існування надплинності адронів в ядрах (надплинна модель ядра).

Нагороди та визнання

Премія імені Д. Гейнемана у галузі математичної фізики (1960).

Премія «За мирний атом» (1969).

Нобелівська премія з фізики (1975).

Золота медаль Пія XI (1963).

Медаль імені Х. Ерстеда (1970).

Медаль і премія імені Е. Резерфорда Лондонського фізичного товариства (1972).

Медаль імені О. Ремера (1976).

Член низки АН.

Цитати

«Постійний сумнів щодо наших цінностей і досягнень — це виклик, без якого ні наука, ні суспільство не можуть залишатися здоровими».

Додатково

Любив грати на роялі власну музику.
Оскільки його батько, Нільс Бор, здобув Нобелівську премію 1922, вони є однією з шести пар батьків і синів — нобелівських лауреатів і однією з чотирьох пар, які здобули Нобелівську премію з фізики.

Праці

On the Quantization of Angular Momenta in Heavy Nuclei» // Physical Review. 1951. № 81 (1). P. 134–138.
On the Structure of Atomic Nuclei // Commentarii Pontificii Academiae Scientiarum. 1963. № 1 (35). P. 1–20.
У с п і в а в т. — The Influence of Nuclear Structure on the Hyperfine Structure of Heavy Elements // Physical Review. 1950. № 77. P. 94–98.
Collective and Individual-Particle Aspects of Nuclear Structure // Matematisk-fysiske Meddelelser, Det Kongelige Danske Videnskabernes Selskab. 1953. № 27 (16). P. 1–174.
Interpretation of Isomeric Transitions of Electric Quadrupole Type // Physical Review. 1953. № 89 (1). P. 316–317.
Rotational States in Even-Even Nuclei» // Physical Review. 1953. № 90 (4). P. 717–719.
Possible Analogy between the Excitation Spectra of Nuclei and Those of the Superconducting Metallic State // Physical Review. 1958. № 110. P. 936–938.
The Structure of Angular Momentum in Rapidly Rotating Nuclei // Nuclear Physics. 1981. № A 354. P. 303–316.
Origin of Quantal Indeterminacy Multi-Dimensional Variables // Nuclear Physics. 1994. № A 574. P. 93–108.

Література

Храмов Ю. А. История физики. Киев : Феникс, 2006. 1176 с.
Mottelson B., Ulfbeck O. Aage Niels Bohr // Physics Today. 2010. Vol. 63. № 11. P. 59–60.
Worek M. Nobel: A Century of Prize Winners. Richmond Hill : Firefly Books, 2010. 336 p.
Heilbron J. L. Niels Bohr: A Very Short Introduction. Oxford : Oxford University Press, 2020. 132 p.
Aage N. Bohr. Biographical // The Nobel Prize. https://www.nobelprize.org/prizes/physics/1975/bohr/biographical/