Борисфен (монета)

Борисфе́н — умовна назва бронзових і мідних монет номіналом в один обол (1/6 драхми), що масово карбувалися в античному полісі Ольвія в період його економічного розквіту (бл. 331/330–219/218 до н. е., точний діапазон дат залишається дискусійним).

Історична довідка. Характеристика

Назва походить від зображення на аверсі профілю бородатого річкового божества Борисфена (персоніфікації р. Дніпро — типовий для давньогрецької міфології образ бога-уособлення річки). На реверсі монети містився напис грец. ΟΛΒΙΟ (Ольвія) і диферент (монограма або скорочення імені монетного магістрата), а також символи скіфського (див. Скіфи) озброєння — горит (футляр для лука) й бойова сокира. Це відображало культурні, військові й торговельні контакти грецького поліса з навколишнім (скіфським) світом.

Найімовірнішим ініціатором карбування борисфенів був ольвійський реформатор Каллінік, син Евксена (4 ст. до н. е., м. Ольвія, тепер Україна). Відповідно, перша емісія цих монет відбулася безпосередньо після облоги Ольвії полководцем Александра Македонського Зопіріоном (4 ст. до н. е. — бл. 331/325 до н. е.).

Історія випуску борисфенів не була безперервною: емісії відбувалися з тривалими паузами, що відображали циклічність фінансового стану поліса. Сучасна нумізматика систематизує ці монети за 10-ма хронологічно-стилістичними групами (від найдавнішої І до фінальної Х групи з диферентом ΕΠΙ), які різняться стилістично (різний вигляд голови божества) та метрологічними показниками (вага монети). Дослідження виявили значну лакуну між карбуванням І (кінець 4 ст. до н. е.) та ІІ груп (межа 4–3 ст. до н. е.), яка тривала бл. 30 років, а також майже 40-річну перерву перед випуском ІІІ групи (середина 3 ст. до н. е.).

Разом із хронологічними паузами еволюціонувала й вага монет. Борисфени раннього та середнього періодів (І–VІ групи) залишалися відносно стабільними й коливалися в межах 10–12 г. Проте наприкінці 3 ст. до н. е. (бл. 220–218 до н. е.) відбулося їхнє різке зниження до 4–5 г, що торкнулося фінальних, так званих легковагових випусків (VІІ–Х групи). Точному датуванню цих емісій (іноді до року) сприяє наявність диферентів на реверсі, хоча частина з них дотепер не розшифрована або ж варіанти їхнього прочитання залишаються гіпотетичними.

Значення

Борисфени є надзвичайно важливим джерелом для вивчення економічної історії Північного Причорномор’я. Їхній масовий випуск і широкий ареал знахідок свідчать про ключове значення Ольвії для торгівлі в усьому регіоні.

Література

1. Карышковський П. О. Ольвийские «борисфены» // Нумизматика и сфрагистика. 1968. Вып. 3. С. 62–85.
2. Карышковский П. О. Монеты Ольвии : очерк денежного обращения Северо-Западного Причерноморья в античную эпоху. Киев : Наукова думка, 1988. 168 с.
3. Ніколаєв М. Хронологія ольвійських «борисфенів» // Український нумізматичний щорічник. Переяслав-Хмельницький, 2020. Вип. 4. С. 14–42.
4. Ніколаєв М. Тезаврація скарбів «борисфенів» на території ольвійської хори : історичний контекст // Український нумізматичний щорічник. 2021. Вип. 5. С. 59–80.
5. Мірошниченко Д. Знахідки давньогрецьких монет у Білозерському районі Херсонської області // Український нумізматичний щорічник. 2022. Вип. 6. С. 46–55.

Автори ВУЕ

• С. І. Гірік
• С. А. Купрієнко

Покликання на цю статтю: Гірік С. І., Купрієнко С. А. Борисфен (монета) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борисфен (монета) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2026