Бондар, Григорій Васильович
Бо́ндар, Григо́рій Васи́льович (22.04.1932, с. Андріївка-Клевцове, тепер Волноваського р-ну Донецької обл., Україна — 27.01.2014, м. Донецьк, Україна) — хірург, організатор науки, засновник наукової школи в галузі експериментальної та практичної онкології, Заслужений діяч науки УРСР (з 1983), академік Національної академії медичних наук України (з 2002), Герой України (2002), лауреат Національної премії України імені Бориса Патона (2009).
|
Бондар, Григорій Васильович | |
|---|---|
| Народження | 22.04.1932 |
| Місце народження | Андріївка-Клевцове |
| Смерть | 27.01.2014 |
| Місце смерті | Донецьк |
| Місце поховання | Донецьк |
| Alma mater | Донецький національний медичний університет |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | медицина, організація науки |
Життєпис
Народився у сім’ї робітника калійного заводу і домогосподарки. З дитинства, яке припало на час Другої світової війни, працював, оскільки батька призвали до армії та евакуювали (див. Евакуація) з підприємством до Сибіру. Після деокупації Донеччини продовжив навчання одразу з 5-го класу. Шкільну програму опанував екстерном.
За наполяганням батька разом зі старшою сестрою 1947 вступив до Сталінської фельдшерсько-акушерської школи (тепер Донецький базовий медичний коледж, м. Сталіно, з 1961 — м. Донецьк). Після закінчення працював фельдшером, навчався у вечірній середній школі.
1951–1957 продовжив здобувати медичну освіту на лікувальному факультеті Сталінського медичного інституту (тепер Донецький національний медичний університет, ДНМУ). На 3-му курсі захопився хірургією — брав нічні чергування, асистував під час операцій, переймав практичний досвід кваліфікованих хірургів.
Почав працювати лікарем на посаді хірурга поліклінічного відділення, 1959 був переведений до обласної клінічної лікарні ординатором, а за 2 роки призначений завідувачем хірургічного відділення. Одночасно координував хірургічну службу шести районів Сталінської області (тепер Донецька область), часто надавав екстрену медичну допомогу завдяки санітарній авіації. Виконував операції на шлунку, стравоході, товстій кишці, підшлунковій залозі, органах сечовидільної системи.
Педагогічну діяльність розпочав 1962 на посаді асистента кафедри загальної хірургії Донецького медичного інституту (ДМІ, тепер ДНМУ).
1966 захистив кандидатську дисертацію на тему «Створення штучного сечового міхура з прямої кишки». Від 1967 — на посаді доцента кафедри хірургічних хвороб стоматологічного факультету ДМІ.
Призначений 1968 керівником нового в ДМІ курсу з онкології, клінічною базою для якого став Донецький обласний онкологічний диспансер (тепер Комунальне некомерційне підприємство «Донецький обласний протипухлинний центр»). Віварій диспансеру став центром експериментальних хірургічних втручань, у якому розробляли та апробовували нові способи проведення операцій на органах шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та сечовому міхурі.
Докторську дисертацію (1973) присвятив проблемі відновлювальної хірургії сечового міхура, 1974 йому було присвоєно науковий ступінь доктора медичних наук.
Від 1975 (з моменту створення) і до кінця життя — завідувач кафедри онкології ДМІ, ДНМУ (упродовж 1999–2014 була опорною кафедрою Міністерства охорони здоров’я України). Професор (з 1976), член-кореспондент НАМН України (з 1994), паралельно генеральний директор Донецького обласного протипухлинного центру.
Наукова діяльність
Розвивав Донецький обласний протипухлинний центр, що за керівництва Бондара набув статусу найбільшого в Україні спеціалізованого закладу охорони здоров’я з лікування пацієнтів зі злоякісними пухлинами (16–18 тис. онкохворих щорічно). Брав безпосередню участь у розробці нових методик операцій та оперував (500–600 хірургічних втручань щороку). Спосіб стравохідно-тонкокишкового анастомозу, запропонований Бондарем, досі є найнадійнішим у відновлювальній хірургії травного тракту.
Під його керівництвом напрацьовано, клінічно апробовано, впроваджено та визначено:
- нові способи резекції шлунку;
- органоощадні операції на кишківнику (сфінктероощадні операції за хірургічного лікування пацієнтів з раком прямої кишки) та нирках;
- методи формування штучного сечового міхура з прямої кишки, сліпої кишки, та тонкої кишки;
- показання до паліативної нефректомії (хірургічна операція з видалення нирки, зокрема ураженої нирково-клітинним раком, яку виконують на пізніх, зазвичай метастатичних стадіях захворювання) та метастазектомії (хірургічна операція, під час якої видаляють метастази раку в інших органах).
- методику катетеризації міхурової артерії під час проведення регіонарної хіміотерапії.
У торакальній онкології (лікування пухлин органів грудної клітки) впровадив методику внутрішньоартеріальної та ендолімфатичної хіміотерапії, яку використовують для лікування пацієнтів з кардіоезофагеальним раком, раком стравоходу, метастатичним плевритом.
Бондар і очолюваний ним Донецький обласний протипухлинний центр здебільшого працювали над застосуванням органоощадних реконструктивно-пластичних хірургічних втручань, поліпшенням найближчих та віддалених результатів лікування та збереженням якості життя хворих.
Від 2004 почав активно впроваджувати методику високочастотного «зварювання живих тканин», запропоновану академіком Б. Патоном, що дозволило значно підвищити ефективність та надійність гемостазу, забезпечити абластичність (див. Абластика) операцій та скоротити їхню тривалість. Від 2009 застосовував малоінвазивні хірургічні втручання із використанням ультразвукової навігації.
Автор і співавтор понад 800 наукових праць, з них 18 монографій, 280 свідоцтв на винаходи й патенти. Підготував 12 докторів і 35 кандидатів наук. Від 1992 — голова спеціалізованої вченої ради з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора медичних наук за фахом «Онкологія» у ДМІ (ДНМУ).
Член правління Українського товариства онкологів, голова обласного товариства онкологів, член редколегій низки провідних наукових журналів, зокрема головний редактор і член редакційної ради журналу «Новоутворення».
Нагороди та визнання
За визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку медичної науки, розробку і впровадження новітніх методів лікування онкологічних захворювань удостоєний Звання Героя України з врученням ордена Держави.
Повний кавалер ордена «За заслуги» (1993, 1997, 2007), нагороджений орденами: Святого Володимира I ступеня (2008), Князя Ярослава Мудрого V ступеня (2012), Золотою медаллю «За наукові досягнення» НАМН України (2008), Почесною грамотою МОЗ України тощо.
Державну премію України в галузі науки і техніки здобув за розробку та впровадження новітніх методів діагностики і хірургічного лікування пацієнтів із захворюваннями підшлункової залози.
Лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України» (2005). Диплом Європарламенту (1998) за розроблення новітніх методів лікування пухлин черевної порожнини.
Ім’я Бондаря присвоєно Донецькому обласному протипухлинному центру (2014; після повномасштабного вторгнення Росії в Україну переміщений до м. Краматорська, філії відкрито в західних областях України). Почесний громадянин м. Донецька (1998).
Праці
- Переможемо рак разом. Донецьк : Донеччина, 2008. 203 с.
- У с п і в а в т. — Хронічний больовий синдром в онкологічних хворих / за заг. ред. акад. НАМН України, проф. Г. В. Бондаря; Донецьк : [б. в.], 2010. 236 с.
- Лікування хронічного больового синдрому в онкологічних хворих : монографія / за заг. ред. Г. В. Бондаря. Донецьк : Видавничий дім «Заславський», 2011. 215 с.
Література
- Думанський Ю. В., Чехун В. Ф., Бондар В. Г., Бондар О. В., Чистяков Р. С. До 90-річчя від дня народження доктора медичних наук, професора, академіка НАМН України Г. В. Бондаря // Вісник клубу панкреатологів. 2022. № 4. С. 90–96.
- Думанський Ю. В., Чехун В. Ф., Бондар В. Г., Бондар О. В., Чистяков Р. С. Вибір долі та сенс життя (до 90-річчя від дня народження доктора медичних наук, професора, академіка НАМН України Г.В. Бондаря) // Клінічна онкологія. 2022. Т. 12. № 1–2. С. 45–46.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бондар, Григорій Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бондар, Григорій Васильович (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.07.2026
