Абластика


Абла́стика (від а… — заперечний префікс і грец. βλαστός — паросток, зародок) — набір хірургічних прийомів, які виконують під час видалення пухлини в поєднанні з превентивними заходами задля запобігання повторної дисемінації пухлинних клітин як усередині рани, так і за межами операційного поля; основний принцип хірургічної тактики, який використовують в онкології.

Абластика базується на таких принципах:

1) видалення пухлини в межах здорових тканин єдиним блоком з лімфатичними колекторами в межах фасціальних футлярів (див. Фасція);

2) оперування тільки гострим шляхом із використанням для розсічення тканин електрохірургічних, радіочастотних чи лазерних методів;

3) виконання мобілізації комплексу тканин від периферії до пухлини, що починається з лімфодисекції (видалення лімфотичних вузлів) і роздільного перев’язування артерії та вени;

4) уникнення грубих маніпуляцій із пухлиною до лігування магістральних судин;

5) дотримання радикалізму під час висічення пухлини (правило меж хірургічного відступу).

Загальне поняття абластики прийнято розрізняти залежно від дотримання принципів футлярності або зональності. Операції, які виконують у межах анатомічної ділянки, базуються на принципах футлярності. Тоді як принцип зональності передбачає прорахування ймовірних шляхів поширення пухлинних клітин і видалення усіх тканин із підозрою на розвиток реґіонарних метастазів.

Перед оперативним втручанням онкохірург повинен мати точну інформацію про локалізацію первинного злоякісного вогнища, його межі та поширеність. Також потрібно знати форму росту новоутворення (екзо-, ендофітна, змішана), його гістологічну будову та ступінь диференціації. На підставі клінічної симптоматики, результатів інструментального та лабораторного обстеження клінічний онколог встановлює стадію пухлинного процесу. Лише після проведення повного обстеження пацієнта і підтвердження відсутності віддалених метастазів, виконується радикальна операція з дотриманням абластики. Радикальність оперативного втручання може забезпечуватись різними способами, які відрізняються залежно від об’єму структур, що видаляються. Можливе використання комбінованого та поєднаного підходу в тактиці лікування. Щоб упевнитись у дотриманні принципів абластики, при гістологічному дослідженні вивчають не лише тканини, уражені пухлинним процесом, а й краї резекції органа. Для того, щоб досягнути позитивного результату та запобігти повторному виникненню пухлинного вогнища, потрібно застосовувати абластику в поєднанні з антибластикою. Дотримуючись принципів абластики та антибластики, онкохірургам удається максимально знизити ризик розвитку рецидиву, запобігти поширенню трансформованих клітин кровоносними, лімфатичними судинами з формуванням близько розташованих і віддалених вогнищ метастазування.

Література

  1. Клиническая онкология / Под ред. П. Г. Брюсова, П. Н. Зубарева. Санкт-Петербург : СпецЛит, 2012. 455с.
  2. Бондар Г. В., Думанський Ю. В., Попович О. Ю. та ін. Онкологія. Київ : ВСВ «Медицина», 2013. 544с.

Автор ВУЕ

С. А. Лисенко


Покликання на цю статтю:

Лисенко С. А. Абластика // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Абластика (дата звернення: 22.02.2019).