Болівійська низовина
Боліві́йська низовина́ — сформована річковими відкладами велика алювіальна рівнина (частина Амазонської низовини), розташована на півночі та сході Болівії.
Географічне положення
Завантаження мапи…
Займає понад дві третини національної території (на схід від Анд до кордонів Бразилії). Лежить на Південноамериканській платформі, що вкрита осадовим чохлом четвертинної епохи (див. Четвертинний період і четвертинна система), багата запасами нафти та газу природного. Відмінності в топографії та кліматі поділяють низовину на 3 області. Рівнинна північна область (департаменти Бені, Пандо та північна частина департаменту Кочабамба) — ареал тропічних лісів. Лісові ґрунти підстилаються глинистою товщею з поганим дренажем, і періодичні сильні опади перетворюють великі частини північної області на болота. Центральна область (північна половина департамету Санта-Крус) має пологі пагорби та сухіший клімат. Ліси чергуються з саваною, значна частина землі розчищена для рільництва. Тут розташоване найбільше місто Болівійської низовини — Санта-Крус, а також більшість запасів нафти та природного газу Болівії. Південно-східна частина Болівійської низовини є частиною департаменту Гран-Чако. Для неї характерне надзвичайне коливання кількості опадів (відсутність дощів 9 місяців на рік і сильні зливи із затопленням території у тримісячний сезон дощів), що сприяє лише колючому чагарниковому покриву. Регіон малолюдний. Нещодавні відкриття природного газу та нафти поблизу передгір’їв Анд привабили деяких поселенців.
Гідрологія
Гідрологія формується двома основними басейнами: Верх Амазонки на північ і схід та Парани на південний схід. Більшість важливих річок Болівії розташовані у багатих на воду північних частинах болівійської изовини, особливо у Верхьому Бені, де землі придатні для вирощування кави та какао. Північні низовини дренуються широкими, повільними річками, з яких найбільші (Маморе, Бені та Мадре-де-Дьйос) течуть на північ у р. Мадейру в Бразилії й далі — в р. Амазонку. Річкові судна забезпечують пасажирські і вантажні перевезення вздовж Бені та Маморе; пороги на Мадейрі запобігають річковому руху далі в Бразилію. Біля парагвайського кордону мілководні піщані струмки несуть сезонний стік у річки Пількомайо або Парагвай.
Найбільша у світі водно-болотна екосистема Пантанал також має частину площі в Болівійської рівнині. У місці, де зустрічаються річки Кочабамба й Санта-Крус та розміщений «лікоть» Анд, сформовано спектр екосистем: від високогірних лісів до напівтропічних долин і густих джунглів. Тут розташовані національні парки Амборо та Карраско. Весь цей регіон має спекотний і вологий клімат з можливими зливами в будь-який час року. Національний природний парк Ноель Кемпф Меркадо — у північно-східній частині департаменту Санта-Крус, а найбільший Національний парк Каа-Ія-дель-Гран-Чако (охоплює ділянки сухого тропічного лісу Гран-Чако) — на півдні цього департаменту (межує з Парагваєм).
Література
- Bolivia: A Country Study / ed. by R. A. Hudson, D. M. Hanratty. Washington : Library of Congress, Federal Research Division, 1989. 328 p.
- Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу. Львів : Світ, 2000. 246 с.
- Фізична географія материків та океанів : у 2 т. Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани / ред. П. Г. Шищенко. Київ : [б. в.], 2020. 592 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Болівійська низовина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Болівійська низовина (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.10.2026