Боллівуд

Постер до спортивної драми «Боротьба» (2016, реж. Н. Тіварі)

Болліву́д (гінді बॉलीवुड , англ. Bollywood) — гіндімовна індійська кіноіндустрія, установи та студії якої розташовані переважно у м. Мумбаї та навколо нього.

Термін виник приблизно наприкінці 1970-х унаслідок мовної контамінації (див. Контамінація у мовознавстві) — з’єднання частин слів Бомбей (назва індійського міста Мумбаї до 1995) та Голлівуд. Прикладом та аналогом для такого словотворення стала назва кінематографу Західної Бенгалії «Толлівуд», яка з’явилася у 1930-х і була так само створена за принципом мовної контамінації з частин слів Толлігунг (район Калькутти) та Голлівуд.

Іноді Боллівудом помилково називають увесь індійський кінематограф.

Історична довідка

Постер до фільму «Мати Індія»
(1957, реж. М. Хан)

Постер до фільму «Великий_Могол»
(1960, реж. К. Азіф)

Актриса і продюсерка Шрідеві (справжнє ім'я — Шрі Амма Янгер Айпан; 1963—2018)

Поштова марка з портретом Р. Капура, 2001

У м. Мумбаї (тоді Бомбеї) 1896 було вперше в Індії показано фільм братів Люм’єрів, тому саме це місто пов’язують із започаткуванням історії кіно у країні в цілому. Саме інтертитри на гінді (крім англійської) мав перший повнометражний німий індійський фільм, знятий 1913. З початком виробництва в Індії звукових фільмів (1931) з 28 випущених кінокартин 23 були мовою гінді.

Перший звуковий фільм мовою гінді «Прикраса світу» («Світло світу», 1931, режисер А. Ірані) не зберігся. 2017 Британський інститут кіно назвав його найважливішим із індійських втрачених фільмів, а щотижнева фінансова газета «Мінт» (англ. «Mint») внесла фільм до списку 70 культових стрічок індійського кіно. Було знято 4 ремейки фільму, зокрема гіндімовні (1956 і 1973). У римейку1973 (режисер Н. Вакіл) у ролі факіра знявся той самий, що і у фільмі 1931, актор М. В. Кхан. У 71-літньому віці він знову виконав ту ж саму пісню, яку вважають першою піснею, що прозвучала в індійському фільмі.

Кіно мовою гінді розвинулося в 1950-ті. Значну популярність у всьому світі здобув музичний фільм-драма «Бродяга» (1951, режисер Р. Капур). Він був включений до основної програми Каннського кінофестивалю.

Від 1952 у м. Мумбаї почав видаватись присвячений кіно мовою гінді англомовний журнал «Фільмфеє» (англ. «Filmfare»).

Першим індійським фільмом, висунутим на премію «Оскар» у номінації «Кращий фільм іноземною мовою», стала драма «Мати Індія» (1957, режисер М. Хан) — блокбастер за результатами прокату. 2010 стрічка посіла 80-ту позицію у списку «100 кращих неангломовних фільмів світового кіно», складеному британським журналом про кіно «Емпає» (англ. «Empire»).

Музична драма «Паперові квіти» (1959, режисер Г. Датта) увійшла до списку найкращих фільмів усіх часів і народів (розділяє 160–231-ше місця з іншими фільмами) за результатами опитування критиків і режисерів, проведеного 2002 журналом «Сайт енд Саунд» (англ. «Sight&Sound»; «Велика Британія»). Фільм згадують у навчальних програмах кінематографічних закладів освіти різних країн світу, його вважають найкращим психологічним фільмом, будь-коли знятим в Індії.

Періодом класичного Боллівуду називають 1970–1980-ті. У ці роки, окрім мелодрам, стають популярними жорсткі й жорстокі бойовики та кримінальні фільми про гангстерів, бандитів і злочинний світ м. Бомбея, зокрема за сценаріями С. А. Р. Хана (нар. 1935) та Дж. Ахтара (нар. 1945), обидва — Індія. Найпопулярнішим жанром кінопродукції в Боллівуді стала «маса́ла» (від назви індійської суміші гострих спецій та приправ): поєднання бойовика, комедії, мелодрами й трагедії. Кількість випущених фільмів неухильно зростала. Від початку 1970-х індійський кінематограф у цілому на тривалий час посів перше місце у світі з випуску художніх фільмів. При цьому з 431 індійських кінострічок, випущених 1971, мовою гінді було 115.

У 1977 урядом штату Махараштра збудовано Кіномісто (англ. Film City) — комплекс кіностудійних приміщень, театрів, знімальних майданчиків біля національного парку Санджая Ганді неподалік м. Мумбаї. 2001 цьому студійному комплексу було присвоєно ім’я режисера Д. Пхальке, який 1913 зняв перший індійський німий повнометражний фільм «Раджа Харішчандра» (з акторами маратхи, але інтертитрами англійською та гінді) та вважається «батьком індійського кіно». Кіномісто включає близько 20 кіностудій різного розміру з усіма необхідними приміщеннями, основні типи знімальних локацій (храм, в’язниця, суд тощо) та кілька десятків знімальних майданчиків просто неба (сади, озера, водоспад, гори, міські квартали, села, майданчики для гвинтокрилів та ділянки для зйомки боїв, фонтани, місця для відпочинку тощо). Тут знімають більшість фільмів Боллівуду.

У 1990-х розпочався етап «Нового Боллівуду». Індійське кіно (зокрема мовою гінді) посіло одне з провідних місць у світовій кіноіндустрії. Боллівудські фільми отримали чудовий прокат, здобули численні номінації та перемоги на національних і світових кіноконкурсах і кінофестивалях. Серед найбільш значимих фільмів цього десятиліття: «Хто я для тебе?» (1994, режисер С. Баджратія), «Невикрадена наречена» (1995, режисер А. Чопра), «Все у житті буває» (1998, режисер К. Джохар) та ін. Найпопулярнішими були актори Ш. Хан, С. Хан, А. Хан (усі — нар. 1965), А. Кумар (нар. 1967), Говінда (нар. 1963), усі — Індія. З-поміж популярних актрис цього часу — Шрідеві (1963, Індія — 2018, ОАЕ), М. Дікшит (Діксіт; нар.1967), Дж. Чавла (нар. 1967), Каджол Девган (нар. 1974), усі — Індія та ін.

Характеристика

Кіностудії

Індійські фільми знімають не менш як 25 поширеними у країні мовами, і гіндімовний Боллівуд є тільки одним із складників індійського кіно. У 21 ст. кінопродукція Боллівуду в різні роки становить приблизно 20–25 % від усіх нових індійських фільмів і конкурує з кіно Толлівуду (фільми, зняті мовою телугу), Коллівуду (фільми тамільською мовою), Сандалвуду (фільми мовою каннада), Моллівуду (фільми мовою малаялам), Оллівуду (фільми мовою орія) та багатьма іншими складниками багатонаціонального й багатомовного індійського кінематографу.

Основні кіностудії Боллівуду: «Бомбей Токіз» (англ. «Bombay Talkies», діяла 1934–1953), «Фільмістан» (англ. «Filmistan»; заснована 1944), «Гуру Датт Філмз» (англ. «Guru Dutt Films»; діяла 1955–2017), «Камалістан Студіоз» (англ. «Kamalistan Studios»; заснована 1958), «Мегбуб Студіо» (англ. «Mehboob Studio»; заснована 1954), «Ен-Ді Студіоз» («ND Studios»; заснована 2005), «Ар-Кей Філмз» (англ. «R. K. Films»; діяла 1948–2017), «Раджкамал Каламандир» (англ. «Rajkamal Kalamandir»; заснована 1942), «Ранджит Студіоз» (англ. «Ranjit Studios»; діяла 1929 — бл. 1970), «Сагар Мувітоун» (англ. «Sagar Movietone»; діяла 1929–1939), «Ю-Ті-Ві Моушен Пікчез» (англ. «UTV Motion Pictures»; діяла 1996–2017), «Вадя Мувітоун (англ. «Wadia Movietone»; діяла 1933–1942), «Юдлі філмз» (англ. «Yoodlee films»; заснована 2017).

Фільми

У перші десятиліття 21 ст. серед найбільш визнаних та касових боллівудських фільмів:

3 ідіоти» (2009, режисер Р. Хірані) — комедійна драма (драмеді) про дорослішання трьох друзів-студентів з елементами сатири, спрямованої на систему освіти; на січень 2022 займав 80-ту позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією Бази даних фільмів у Інтернеті (англ. Internet Movie Database, IMDb);
«Ченнайський експрес» (2013, режисер Р. Шетті) — комедійний бойовик з елементами мелодрами;
«ПК» («Пі-Кей», «Гість»; 2014, режисер Р. Хірані; назва фільму — скорочення зі слова мовою гінді, що означає «напідпитку») — фантастична музична драмеді, що певний час входила до списку 250 найкращих фільмів за версією Бази даних фільмів у Інтернеті; розповідає про прибульця, який стикається на Землі з релігійними догмами та забобонами;
«Брат Баджрангі» (2015, режисер К. Хан), комедійно-драматичний фільм; розповідає про пригоди побожного брахмана, який хоче повернути додому у Пакистан 6-літню німу дівчинку-мусульманку, що випадково загубилась у Індії;
«Боротьба» (2016, режисер Н. Тіварі) — заснована на реальних подіях та з реальними прототипами спортивна драма, яка здобула низку престижних нагород, включно з Національною кінопремією та «Фільмфеє евадз» (англ. «Filmfare Awards»);
«Таємна суперзірка» (2017, режисер А. Чандан) — музична драма, присвячена соціальним проблемам (фемінізм, гендерна рівність, насильство в сім’ї тощо); розповідає про дорослішання дівчинки-підлітка, яка мріє стати співачкою і завантажує на «Ютуб» (англ. «You Tube») свої відео з прихованим обличчям;
«Війна» (2019, режисер С. Ананд) — бойовик-трилер, що розповідає про солдата, якому доручено усунути колишнього наставника; набув статус блокбастера (один з найкасовіших індійських фільмів).

Кінопризи

Кінопродукція Боллівуду щороку відзначається низкою призів та кінонагород.

«Фільмфеє евадз» (англ. «Filmfare Awards) — головна і найдавніша щорічна кінопремія за досягнення у кінематографі мовою гінді. За значенням та престижем у Індії її (як і Національну кінопремію) часто порівнюють з американським «Оскаром».

Відзнака була введена журналом «Фільмфеє» (англ. «Filmfare») 1954 на честь кіножурналістки, співвіцепрезидентки Асоціації кіножурналістів Індії Клер Мендонки (1910–1953), яка 1933–1953 писала популярні огляди фільмів вихідного дня для недільного додатку газети «Таймс оф Індіа» (англ. «The Times of India»). Спочатку нагороду навіть називали «Преміями Клер» або «Клерами». У перший рік «Клери» були вручені у п’яти номінаціях. З часом їхня кількість зросла.

Головним призом кінопремії є «Чорна леді» (або «Леді у чорному») — статуетка жінки, яка підняла руки в танці. Статуетку виготовляють з бронзи (окрім річниць конкурсу, коли призи ексклюзивно можуть бути виготовлені з коштовніших матеріалів). Її висота — 46,5 см, вага — близько п’яти кілограм. Значення премії дещо зменшилось після появи у 1990-х низки інших кінонагород у боллівудській кіноіндустрії.

Премія міжнародної академії кіно Індії (англ. International Indian Film Academy Awards) започаткована 2000. Процедура нагородження премією відбувається щороку в іншій країні. Спочатку церемонія тривала лише один вечір. Тепер вона розширена до трьох днів і включає різноманітні перегляди фільмів, зустрічі, семінари. Кожного десятого року від 2009 запроваджують п’ять спеціальних додаткових нагород: «Зірка десятиліття» (актор і актриса), «Фільм десятиліття», «Музика десятиліття» та «Режисер десятиліття».

«Е-Ті-Сі Боллівуд бізнес евадз» (англ. «ETC Bollywood Business Awards») — заснована 2010 телеканалом «Е-Ті-Сі» (англ. ETC») нагорода для фільмів виробництва Боллівуду. Особливістю цієї кінонагороди є орієнтованість виключно на бізнесовий та фінансовий успіх у всіх без винятку номінаціях.

Престижними вважаються нагороди «Скрін Евадз» (англ. «Screen Awards»), які почали вручати з 1994 за різного роду досягнення у кіноіндустрії Боллівуду. З 2015 цю нагороду іменують «Стар Скрін Евадз» (англ. «Star Screen Awards»).

«Золотий банан» (англ. «Golden Kela Awards») — індійський аналог «Золотої малини» (англ. «Golden Raspberry»), сатиричний приз за творчі невдачі та поразки у сфері боллівудського кіно. Започаткований 2009 гумористичним журналом «Рендом Магазин» (англ. «Random Magazine»). Критичну спрямованість має також і заснована 2010 «Ганта евадз» (англ. «The Ghanta Awards»).

Боллівуд і Україна

Фільми, зняті у Боллівуді, користуються популярністю в Україні. 2015 низка художніх і документальних стрічок Боллівуду була показана на українському телебаченні в ефірі Першого національного телеканалу.

Додатково

Мова гінді поряд з англійською є однією з двох загальнодержавних офіційних мов Індії (більшість індійських штатів мають і свої власні офіційні мови, яких налічується понад 20). Тому вплив гінді є досить суттєвим навіть поза так званим «поясом гінді» (на півночі країни).
Офіційними мовами у штаті Махараштра є маратхи та англійська, але більшість населення м. Мумбаї користується також розмовним гінді (суміш гінді, маратхи та англійської). Це пояснює як причину гіндімовності абсолютної більшості боллівудських фільмів, так і популярність їх у всій країні.

Література

Mishra V. Bollywood Cinema: Temples of Desire. New York : Routledge, 2001. 296 p.
Encyclopaedia of Hindi Cinema. New Delhi : Encyclopaedia Britannica, 2003. 659 p.
Ganti T. Producing Bollywood: Inside the Contemporary Hindi Film Industry. Durham : DukeUniversityPress, 2012. 424 p.
Joshi Pr. Bollywood's India: A Public Fantasy. New York : Columbia University Press, 2015. 191 p.

Автор ВУЕ

Л. Л. Корнєєва

Покликання на цю статтю: Корнєєва Л. Л. Боллівуд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боллівуд (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.09.2022