Богун, Іван

Кенотаф Івана Богуна (с. Комань, Новгород-Сіверський район Чернігівської області).

Богу́н, Іва́н (дата і місце народження невідомі, імовірно тепер Україна — 17.02.1664, поблизу м. Новгород-Сіверського, тепер Чернігівської обл., Україна) — військовий діяч, полковник кальницький (вінницький; у 1650, 1651, 1653–1657), діяч повстання під проводом Б.-З. Хмельницького 1648–1657 (див. Хмельниччина).

Богун, Іван
Народження	Невідомо«Невідомо» не є числом
Місце народження	Невідомо
Смерть	17.02.1664
Місце смерті	Поблизу м. Новгород-Сіверського
Напрями діяльності	Військова справа

Життєпис і діяльність

Походив, імовірно, з української дрібної шляхти.

Від поч. 1640-х брав участь у боротьбі донських і запорозьких козаків (див. Військо Запорозьке) проти набігів із Кримського ханату й Османської імперії.

У Зборівському договорі 1649 Івана Богуна згадано серед старшини полкової сотні Чигиринського полку. Призначений 1650 кальницьким полковником (див. Вінницький полк). 1651–1653 виявив неабиякі здібності як військовий стратег і тактик у боях із польською шляхтою під містами Вінницею й Монастирищем і фортецею Жванець (див. Жванецький замок). Брав участь у поході в Молдавське князівство.

Під час Берестецької битви 1651, коли через зраду союзника — кримського хана Іслама III Ґерая та захоплення ним у полон Б.-З. Хмельницького українське військо опинилося в оточенні супротивника, козаки обрали І. Богуна наказним гетьманом. Завдяки мужності й винахідливості діяча козацьким загонам вдалося прорвати оточення й відступити до м. Білої Церкви.

1654–1657 успішно діяв під містами Брацлавом (тепер селище у Тульчинському районі Вінницької області) і Уманню та с. Охматовим (тепер Уманського району Черкаської області). Громив татарську кінноту, яка з метою грабунків періодично заходила в межі України.

Ще до Переяславської ради 1654 І. Богун виступав проти союзу з московським царем, застерігав про можливі негативні наслідки такого акту. Він відмовився присягнути на вірність російському монархові. Після смерті Б.-З. Хмельницького підтримав гетьмана І. Виговського (1658) в боротьбі за вихід України зі складу Московського царства. Проте невдовзі засудив пропольську політику І. Виговського і став одним із організаторів повстання проти нього на Правобережжі.

Повстання Івана Богуна

Першими проти І. Виговського повстали козаки Полтавського полку, керовані полковником М. Пушкарем. Їх підтримав кошовий отаман Запорозької Січі Я. Барабаш. Для придушення повстання гетьман надіслав загін іноземного війська й козаків-найманців під началом І. Ю. Сербина (дата нар. невідома — 1655; тепер Сербія) та І. Богуна.

Після розгрому повстанців і загибелі М. Пушкаря І. Виговський зі своїми прибічниками С. Богдановичем-Зарудним (дати й місця нар. і смерті невідомі), Г. Гуляницьким, П. Тетерею та ін. пішли на угоду з урядом Речі Посполитої з метою спільної боротьби проти Московської держави. Підписання ними Гадяцької угоди 1658 про перехід України під владу Речі Посполитої зумовило низку повстань (керівники І. Я. Іскра, І. Донець, І. Сірко, І. Безпалий та ін.). Це рішення відмовився підтримати й І. Богун. 1659 разом з І. Сірком він організував на Лівобережній і Правобережній Україні рішучий опір гетьманському війську і союзним Виговському військам Кримського ханату. Гетьман і його союзники зазнали поразки, у вересні 1659 Виговський був змушений шукати притулку в Польщі.

Останні роки

1662, після тривалого переслідування, польській владі вдалося захопити І. Богуна і кинути його до в’язниці Марієнбург (тепер м. Мальборк, Польща). 1663 король Ян II Казимир звільнив його, розраховуючи на участь І. Богуна в поході на Лівобережну Україну. Проте у лютому 1664 І. Богуна запідозрили у зносинах із росіянами й гетьманським урядом І. Брюховецького, заарештували і розстріляли біля м. Новгород-Сіверського.

Місце поховання невідоме. Символічну могилу з кенотафом встановлено в с. Комань (тепер Новгород-Сіверський район Чернігівської області).

Образ у культурі

Діяльність І. Богуна широко згадана у фольклорних творах, зокрема в думі «Іван Богун» (фрагменти записав 1851 П. Куліш, повний текст записано 1928), історичній пісні «Ой з-за гори чорна хмара…» (повний текст записано 1942) та ін.

Образ І. Богуна також висвітлено у численних творах художньої літератури, зокрема в романі М. Старицького «Руїна» (1898), драматичній тетралогії Г. Хоткевича «Богдан Хмельницький» (1929), творах А. Кащенка, Олелька Островського, Я. Качури, романі у віршах Л. Костенко «Берестечко» тощо.

Іменем діяча названо вулиці й площі в містах Києві, Львові, Чернігові, Вінниці та інших, Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, військове з'єднання Сил територіальної оборони України — 1-шу окрему бригаду територіальної оборони імені Івана Богуна (створено 2022 як 1-ша бригада спецпризначення імені Івана Богуна, сучасна назва — з 2024).

Пам’ятники І. Богуну встановлено в м. Монастирище і с. Кальнику (Гайсинського району Вінницької області), погруддя — у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. У м. Вінниці встановлено пам’ятний знак на честь козацьких загонів, якими командував І. Богун, а також камінь із надписом на місці, де заплановано встановити пам’ятник І. Богуну.

На честь І. Богуна випущено пам’ятну срібну монету номіналом 10 грн (2007) і поштову марку АТ «Укрпошта» «Іван Богун» (2006) номіналом 3 грн 50 коп (у складі блоку з чотирьох марок «Козацька Україна»).

Література

1. Флоря Б. Молоді роки Івана Богуна // Україна в минулому. 1992. Вип. 2. С. 71–75.
2. Яковлєва Т. Іван-Богун-Федорович // Київська старовина. 1992. № 5. С. 43–53.
3. Гуржій О. І. Іван Богун: деякі міфи та реальність // Український історичний журнал. 1998. № 1. С. 99–111.
4. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. 452 с.
5. Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Історія козацтва. Держава – військо – битви. Київ : Арій, 2011. 464 с.
6. Таїрова-Яковлева Т. Невідома перемога: перший значний епізод у кар’єрі І. Богуна // Український історичний журнал. 2021. № 6. С. 21–28.

Автор ВУЕ

О. І. Гуржій

Покликання на цю статтю: Гуржій О. І. Богун, Іван // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богун, Іван (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.12.2025

|Обсяг гасла= |Рік оприлюднення=2025 |Місяць оприлюднення=12 |Дата оприлюднення=12 }}