Боверія

Бове́рія (Beauveria) — рід грибів родини кордицепсові (Cordycipitaceae) порядку гіпокреальні (Hypocreales) класу сордаріоміцети (Sordariomycetes) відділу аскоміцети.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Значення
4 Література
5 Автор ВУЕ

Історична довідка

Рід боверія описано 1912 як патоген шовкопрядів.

Ентомопатогенні гриби досліджують від початку 1800-х у зв’язку з пошуком засобів боротьби з хворобами, які руйнували шовківництво в Європі. Від 1807 вчений А. Бассі ді Лоді (1773–1856; Італія) понад 30 років вивчав хворобу тутового шовкопряда (Bombyx mori); висновки опублікував у статті 1835. Того ж року природодослідник Дж. Бальзамо-Крівеллі (1800–1874; Італія) вперше описав типовий вид боверії, але як ботритіс Бассі (Botrytis bassiana) на честь відкриттів А. Бассі ді Лоді.

Таксономія роду тривалий час була дискусійною (спочатку ці ентомопатогенні гриби відносили до анаморфних родів Botrytis, Clavaria, Sporotrichum, Isaria та інших).

Перше детальне дослідження таксономії роду проведено 1954 на основі культуральних і морфологічних характеристик численних чистих культур (див. Культури (мікробіологія)) боверії від 70 видів комах та 4-х видів гризунів. Було встановлено, що відомі на той час ознаки диференціації видів роду, не є діагностичними для більшості з описаних видів. Ці ознаки нестабільні й можуть бути змінені простим культивуванням моноспор або перенесенням культур з одного типу середовища на інше. Багато видів описаних до цього було зведено до синонімів 2-х основних видів: боверія Бассі (Beauveria bassiana) та боверія тонка (Beauveria tenella). Також встановлено, що види роду боверія переважно паразитують на комахах. Згодом видовий склад роду зростав. Активний прогрес молекулярно-філогенетичних методів дослідження у 21 ст. спричинив значні зміни в таксономії цього роду.

Характеристика

У складі роду боверія розглядають понад 28 видів.

На рівні роду боверію добре ідентифікують за морфологічними ознаками. Конідієносці гіалінові, гладкостінні складаються зі щільних скупчень конідіогенних клітин розташованих кільцеподібно. Конідіогенні клітини симподіальні, короткі, кулясті або колбоподібні з верхівковим зубчастим остовом (що надає їм чітко зигзагоподібного вигляду) утворюють послідовність одноклітинних, сидячих, гіалінових, голобластичних конідій.

Видову приналежність визначають за морфологічними та біохімічними ознаками, географічним походженням, хазяїном (субстратом), а також використовують молекулярні методи.

Донедавна вважали, що гриби цього роду не мають статевої стадії, тому тривалий час боверію відносили до дейтероміцетів і розглядали у складі родини монілієві (Moniliaceae) порядку гіфоміцетів. Завдяки досягненням у галузі молекулярної біології виявлено філогенетичні зв’язки боверії з телеоморфами (статева стадія в циклі розвитку) грибів роду кордицепс (Cordyceps), що свідчить про наявність статевої стадії у боверії. Так, боверія Бассі має статеву стадію кордицепс Бассі (Cordyceps bassiana), яку спочатку виявили на півдні Китаю, а пізніше у Південній Кореї; боверія Броньярті має статеву стадію кордицепс Броньярті (Cordyceps brongniartii) (спочатку знайдена в Китаї, а пізніше в Японії); Beauveria scarabaeicola (раніше відома як Beauveria sungii) має статеву стадію Cordyceps scarabaeicola (спочатку знайдена в Новій Гвінеї, згодом у Китаї, Японії та Кореї), а Beauveria sobolifera має статеву стадію Cordyceps sobolifera (знайдена в Китаї). Серед хазяїв боверії відомо понад 700 видів безхребетних тварин із щонайменше 17 рядів типу членистоногих: прямокрилі, твердокрилі, лускокрилі, перетинчастокрилі, таргани, двокрилі, напівтвердокрилі, богомоли, сітчастокрилі, примарові, блохи, трипси.

За географічним поширенням боверії здебільшого космополіти. Ведуть багатофункціональний спосіб життя в різноманітних екологічних середовищах, включно з ґрунтом (перебувають у вигляді сапротрофного міцелію), рослинами та комахами (перебувають як ендофіти — живуть у тканинах рослин чи тварин не завдаючи їм очевидної шкоди).

Штами боверії виділяють з ґрунту або трупів комах за допомогою селективних середовищ чи методу приманювання комах.

Значення

Боверія — відомий і найпоширеніший рід серед ентомопатогенних грибів, які використовують як засоби біоконтролю (див. Біологічні методи боротьби). а також як модельні системи для вивчення грибкових патологій у комах. Мікоінсектициди (див. Інсектициди), виготовлені на основі грибів роду боверія, застосовують для боротьби з численними комахами-шкідниками сільськогосподарських та лісових культур.

Від 1960-х розроблено понад 170 мікоінсектицидів і мікоакарицидів (див. Акарициди), з них 33,9 % препаратів виготовлено на основі боверії Бассі (Beauveria bassiana), 4,1 % — боверії Броньярті (Beauveria brongniartii).

Інші види роду також показали значний потенціал для використання в боротьбі з різними комахами-шкідниками.

Література

Леонтьєв Д. В., Акулов О. Ю. Загальна мікологія: підручник для вищих навчальних закладів. Харків : Основа, 2007. 228 c.
Ткаленко Г., Борзих О., Ігнат В. Сучасний стан застосування біологічних засобів захисту рослин в агроценозах України // Вісник аграрної науки. 2020. Т. 98. № 12. С. 18–25.
Дрозда В. Ф., Карпович М. С. Експериментальне обґрунтування перспектив використання ентомопатогенного препарату Боверин для захисту соснових насаджень // Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. № 31. С. 83–91.
Kobmoo N., Arnamnart N., Pootakham W. et al. The Integrative Taxonomy of Beauveria asiatica and B. bassiana Species Complexes with Whole-Genome Sequencing, Morphometric and Chemical Analyses // Persoonia. 2021. Vol. 47. P. 136–150.
Abdukerim R., Khidirov K., Amangeldikyzy Z. et al. Biodiversity of Entomopathogenic Fungi Genus Beauveria in the Soils of Arid Zone // Global Journal of Environmental Science and Management. 2025. Vol. 11. Is. 1. P. 193–206.
Mamyrova G., Moldaliev Zh., Kaarova M., Kolomiiets Yu., Kalinichenko A. Biotechnological Aspects of Sawflies Number Control in Blackcurrant Plantations // Scientific Horizons. 2025. Т. 28. № 6. С. 65–76.