Блохи
Бло́хи (Aphaniptera=Siphonaptera) — ряд безкрилих комах.
Таксономія та характеристика
Сучасну фауну бліх складають 19 родин, близько 249 родів, 2215 видів та 714 підвидів у світі. Здебільшого паразитують на ссавцях, близько 5% видів — на птахах. У ентомофауні України відомо 90–105 видів бліх.
Розміри дрібні. Втрата крил зумовлена пристосуванням до паразитизму. Тіло завдовжки 0,75–5 мм (у самиць деяких видів може досягати 10–16 мм внаслідок гіпертрофічного розростання черевця після початку харчування або під час визрівання яєць), сплюснуте з боків, вкрите твердою оболонкою з хітину, з численними щетинками, волосками або шипами. Забарвлення від темно-коричневого, жовтого або бурого до смолисто-чорного. Покриви тіла щільні, склеротизовані, з різними виростами кутикули, що створює складну хетотаксію (розміри, форма та розташування хет або щетинок), яка має важливе значення в таксономії цих комах на рівні ряду. Голова заокруглена або конусоподібна. Для більшості видів властивий статевий диморфізм. Ротові органи колючо-сисні, складаються з 3-х колючих стилетів, які утворюють трубку для висмоктування крові з ран. Вусики 3-членикові, вкорочені, з компактною булавою, у стані спокою вкладаються в ямки. Очі розвинені неоднаково у різних видів: великі, темно пігментовані або зачаткові. У деяких видів очі відсутні. Груди складаються із 3-х частково рухливих сегментів. Задній край передньоспинки зазвичай несе гребінь із зубчиків. Задні ноги стрибаючого типу. Завдяки добре розвиненим м’язам задніх ніг, блохи здатні здійснювати великі стрибки як у довжину, так і у висоту (до 1 м і більше). Черевце сплюснуте з боків і складається із 10 сегментів. Статевий апарат самців складається з едеагусу і статевої клешні.
Блохи — комахи з повним перетворенням. Кількість відкладених яєць і тривалість розвитку від яйця до імаго у різних видів варіюється, а також залежить від живлення, температури навколишнього середовища та вологості. З яєць вилуплюються дуже рухливі, червоподібні безногі личинки. Після виходу із яйця личинка тричі линяє. Після останнього линяння личинка перетворюється на лялечку, яка знаходиться у мішкоподібному коконі. У личинок ротовий апарат гризучий. Живляться вони гниючими органічними рештками тваринного походження. За сприятливих умов розвиток від яєць до імаго відбувається за 36 днів.
Поширення та екологія
Поширені на всіх континентах, найчисельніше представлені в Євразії; понад 900 видів зосереджені в Палеарктиці — біогеографічній екозоні, що охоплює Європу, Азію на північ від Гімалаїв, Північну Африку та більшу частину Аравійського півострова.
Значення
Блохи — переносники збудників багатьох небезпечних для людини і тварин хвороб, наприклад, чуми. Щонайменше 90 видів бліх є переносниками 25 видів хвороб. Основний спосіб зараження — укус. Захворювання можуть передаватися від заражених бліх через екскременти, які потрапляють на шкіру тварини або людини і під час розчісування проникають всередину організму.
Блохи беруть участь у поширенні туляремії, рикетсіозів, ендемічного висипного тифу (див. Тифи) тощо. Мають епідеміологічне значення щодо багатьох інфекційних хвороб.
Література
- Чернєй Л. С., Назаренко В. Ю., Мартинова К. В., Круть М. В. Ентомологічні та акарологічні дослідження в установах НАН України: розвиток, досягнення (до 100-річчя Національної академії наук України) // Український ентомологічний журнал. 2018. Т. 14. № 1. C. 61–77.
- Ентомологія: курс лекцій / Укл. : Н. О. Матушкіна. Київ, 2020. 111 с.
- Yevstafieva V., Horb К., Melnychuk V., Bakhur T., Feshchenko D. Ectoparasites Etenocephalides (Siphonaptera, Pulicidae) in the Composition of Mixed Infestationsin Domestic Dogs from Poltava, Ukraine // Folia Veterinaria. 2020. Vol. 64. Is. 3. P. 47–53.
- Bossard R. L., Lareschi M., Urdapilleta M., Cutillas C., Zurita A. Flea (Insecta: Siphonaptera) Family Diversity // Diversity. 2023. Vol. 15. Is. 10. № 1096.
Автор

Покликання на цю статтю: Блохи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блохи (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.04.2026