Аскоміцети

Аскоміцети. Neodasyscypha cerina

Аскоміце́ти, аскомікотові гриби (Ascomycota) — один з найчисельніших відділів грибів, у складі якого 68 порядків, 327 родин, понад 6 000 родів і понад 65 000 видів.

Характеристика

Головною діагностичною ознакою аскоміцетів є утворення спор у результаті статевого процесу в асках. Іншою специфічною ознакою є особлива будова гіфальних стінок: тонкий зовнішній електронно-щільний шар та значно товщий електронно-прозорий. Низка анаморфних грибів відноситься до цього відділу саме за цієї ознакою.

Класифікація

У минулому систематика аскоміцетів базувалася на різноманітті типів плодових тіл і розташуванні в них асків. За цими ознаками у межах аскоміцетів раніше розглядали геміаскоміцети, плектоміцети, піреноміцети, дискоміцети, локулоаскоміцети тощо. Застосування молекулярно-генетичних методів у дослідженні аскоміцетів протягом останніх десятиліть склад відділу змінився, зокрема виділено 3 підвідділи:

  • пеціцомікотинові (Pezizomycotina);
  • сахаромікотинові (Saccharomycotina);
  • тафриномікотинові (Taphrinomycotina).

До складу підвідділу пеціцомікотинових входять 13 класів: Arthoniomycetes, Coniocybomycetes, Dothideomycetes, Eurotiomycetes, Geoglossomycetes, Laboulbeniomycetes, Lecanoromycetes, Leotiomycetes, Lichinomycetes, Orbiliomycetes, Pezizomycetes, Sordariomycetes, Xylonomycetes. За генетичними даними в складі цього підвідділу також розглядають види, систематична належність яких до виділених класів не встановлена (Insertae sedis). Підвідділ сахаромікотинові включає один клас — Saccharomycetes. До нього належать справжні дріжджі, для яких характерне розмноження брунькуванням. Підвідділ тафриномікотинові — генетично розрізнена група, до складу якої належать 5 класів: Archaeorhizomyces, Neolectomycetes, Pneumocystidomycetes, Schizosaccharomycetes, Taphrinomycetes.

Значення

Аскоміцети — космополіти, важливі для функціонування екосистем за рахунок здатності до розщеплення різних органічних сполук. Плодовими тілами аскоміцетів живляться тварини. Серед аскоміцетів багато видів утворюють симбіотичні зв’язки (див. Симбіоз) із рослинними і тваринними організмами. Численні аскоміцети є патогенними — спричиняють мікози рослин, тварин і людей.

Охорона

До останнього видання Червоної книги України занесено 6 видів макроскопічних аскоміцетів: строчок Слоневського (Gyromitra slonevskii), гельвела монашка (Helvella monachella), зморшок степовий (Morchella steppicola), зморшок товстоногий (Morchella crassipes), саркосома куляста (Sarcosoma globosum) та трюфель літній (Tuber aestivum). Усі види — рідкісні на території України; зморшки й трюфель — їстівні.

Література

  1. Hawksworth D. L. Ascomycete Systematics: Problems and Perspectives in the Nineties. New York : Plenum Press, 1994. 453 p.
  2. Леонтьєв Д. В., Акулов О. Ю. Загальна мікологія: підручник для вищих навчальних закладів. Харків : Основа, 2007. 228 c.
  3. Naranjo‐Ortiz M., Gabaldуn T. Fungal Evolution: Major Ecological Adaptations and Evolutionary Transitions // Biological Reviews. 2019. Vol. 94. P. 1443–1476.

Автор ВУЕ

М. О. Зикова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Зикова М. О. Аскоміцети // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аскоміцети (дата звернення: 20.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.04.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ