Берестин
Берести́н — адміністративний центр Берестинського району і Берестинської міської громади Харківської області. Розташований на південному заході області, за 101 км від м. Харкова, на правому березі річки Берестова.
|
Берестин (Берестин) | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Харківська область |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 20 |
| Територія (кв.км.) | 13,55 |
| Уродженці | Копиленко, Олександр Іванович, Первомайський, Леонід Соломонович |
Історія
Завантаження мапи…
У 17 ст. на навколишніх землях виникли зимівники та хутори запорожців. Місто формувалося 1731–1733 як Бєльовська (Десята) фортеця Української лінії оборони, що простягалася від Дніпра до Сіверського Дінця з метою захисту південних рубежів Московського царства. 1773–1774 тут перебувало головне управління Азовської губернії. 1784 фортецю перейменували на Костянтиноград із наданням у 1797 статусу міста. 1802 Костянтиноград став повітовим центром (див. Повіт) Полтавської губернії. 1898 було збудовано залізницю: через станцію Костянтиноград почався рух потягів. 1913 засновано український драматичний театр ім. І. Франка. 1917 створено залізничну школу. У грудні 1922 радянська влада замінила історичну назву на Красноград (від 1925 деякий час Червоноград). Наприкінці 1920-х почали роботу маслозавод, плодоконсервний завод, Красноградська машинно-тракторна станція. 1932–1933 мешканці потерпали від голодомору (кількість встановлених жертв — 1062 особи; див. Голодомор 1932–1933). Під час Другої світової війни у період нацистської окупації діяла підпільно-партизанська група.
1977 у Краснограді створено промислове об’єднання «Укрбургаз» (входило в об’єднання «Укргазпром»), яке встановило низку рекордів глибинного буріння, забезпечувало не тільки український газовидобуток (зокрема освоєння найбільшого Західно-Хрестищенського газоконденсатного родовища), але й Уренгойське родовище Західного Сибіру (вахтовим методом). Під час російського вторгнення від 24.02.2022 (див. Російсько-українська війна) місто стало важливим тиловим центром, унаслідок обстрілів зазнало часткових руйнувань.
2024 місто перейменоване на Берестин (від річки Берестова).
Економіка та культурне життя
Берестин займає площу близько 13,55 км² і має населення бл. 20 тис. мешканців (2021). Основні галузі промисловості: газовидобувна та харчова (маслозавод, завод продтоварів, овочева фабрика). Місто розташоване на перетині автошляхів і залізничних ліній, що з’єднують Харків з іншими регіонами України.
Серед культурних пам’яток — Краєзнавчий музей імені Порфирія Мартиновича (див. П. Мартинович). Туристичні маршрути мальовничими краєвидами р. Берестова із залишками фортифікаційних споруд Бєльовської фортеці.
Серед видатних уродженців письменники Леонід Зимний (1907–1942; тепер Україна), О. Копиленко, Л. Первомайський, В. Щоголів.
Література
- Рущенко П. Т. Красноград: Історико-краєзнавчий нарис. Харків : Харк. кн. вид-во, 1962. 163 с.
- Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. Харківська область / голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) [та ін.]. Київ : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. 1002 с.
- Голуб О. О., Рущенко П. Т. Красноград : путівник. Харків : Прапор, 1981. 60 с.
- Мариненко Д. Т. Красноградський район: Істор.-краєзнав. нарис. Красноград, 1992. 362 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Берестин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берестин (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.08.2026