Азовська губернія


Азо́вська губе́рнія — багатозначний термін:

1) Адміністративно-територіальна одиниця на території частини сучасної Донецької, Луганської й Харківської обл. України, Воронезької, Ростовської й Тамбовської обл. РФ, що існувала у 1708–1725.
Азовська губернія 1708 р.

Центром Азовської губернії у 1708–1711 було м. Азов (тепер Ростовська обл. РФ), 1711–1725 — м. Воронеж, тепер центр Воронезької обл. РФ. Первісну територію Азовської губернії було суттєво зменшено внаслідок укладання Петром І невигідної для нього Прутської мирної угоди. Азовську губернію перейменовано 1725 на Воронезьку губернію.

2) Адміністративно-територіальна одиниця на території частини сучасної АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської обл. України, а також Ростовської обл. РФ, що існувала у 1775–1783. Центром Азовської губернії була фортеця Білевськ (тепер м. Красноград Харківської обл.).

Укладення Кючук-Кайнарджийської мирної угоди між Російською й Османською імперіями (1774) ознаменувало початок нової віхи у геополітичному розвитку Південної України. За умовами договору Російська імперія значно збільшила свою територію за рахунок колишніх земель Османської імперії. Запорозьку Січ, яка втратила прикордонний статус, ліквідовано наступного року. Відповідно до указу Сенату від 14.02.1775 з нових територій та колишніх земель Запорозьких Вольностей було утворено Азовську губернію. Генерал-губернатором Азовської й сусідньої Новоросійської губернії призначено Г. Потьомкіна, який відіграв ключову роль у реформуванні губерній відповідно до адміністративних норм Російської імперії. Губернатором Азовської губернії обрано В. Черткова, колишнього голову канцелярії Новоросійської губ. (1764–1775).

Азовська губернія 1776 р.

Упродовж короткого терміну існування Азовської губернії пережила численні адміністративні й територіальні зміни. Вагому роль у процесі її формування як адміністративної одиниці відігравала козацька спадщина. Перші повіти губернії дублювали кордони і назви колишніх козацьких паланок, а для нагляду за місцевим населенням запроваджено напіввійськові адміністративні посади, що існували лише в межах Азовської губернії.

1783 Азовську й Новоросійську губернії було ліквідовано, а натомість утворено Катеринославське намісництво. Головною причиною розформування губерній було те, що їхня площа була недостатньою, щоб реорганізувати їх у окремі намісництва. Проект створення Азовського намісництва на основі колишньої Азовської губернії не було реалізовано.

Література

  1. Азовське намісництво: нереалізований проект / Упор. О. С. Панкєєв, А. Г. Олененко. Запоріжжя, 2011.

Автор ВУЕ